Купол Скелі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Купол Скелі

Jerusalem-2013(2)-Temple Mount-Dome of the Rock (SE exposure).jpg

31°46′41″ пн. ш. 35°14′07″ сх. д. / 31.77805555558378003° пн. ш. 35.235277777805777077° сх. д. / 31.77805555558378003; 35.235277777805777077Координати: 31°46′41″ пн. ш. 35°14′07″ сх. д. / 31.77805555558378003° пн. ш. 35.235277777805777077° сх. д. / 31.77805555558378003; 35.235277777805777077
Країна Ізраїль/Палестина
Розташування Старе місто Єрусалима
Тип Купол
Стиль Umayyad artd
Дата заснування 685

CMNS: Купол Скелі у Вікісховищі

Ку́пол Ске́лі (араб. قبة الصخرة‎‎, Qubbat al-Sakhrah; івр. כיפת הסלע‎, Kippat ha-Sela, «Купол Каменя») — мусульманське святилище в Ізраїлі / Палестині, на Храмовій горі в Старому місті Єрусалима. Назва походить від Наріжного Каменя, що вважається базовим каменем світобудови. Споруджене грецькими майстрами[1] за наказом омеядського халіфа Абда аль-Маліка в 691692 роках, під час ісламської міжусобиці, на місці Другого Єрусалимського храму, знищеного римлянами в 70 році. Спроектоване і оздоблене за взірцем сусідніх візантійських християнських церков з мозаїками[2]. Восьмикутна форма, найімовірніше, навіяна формами Церкви сидіння Богородиці, збудованої між 451—458 рр. на шляху між Єрусалимом і Вифлеємом[2]. Зруйноване землетрусом в 1015 р., відреставроване у 10221023 рр. Сильно змінило свій зовнішній вигляд в Османську і новітню добу: стіни покрили кахлями із геометричними візерунками, а дах — золотом у 19591961 рр. і 1993 р. Одна з найстаріших пам'яток ісламської архітектури, що збереглися до сьогодні. Розташована поруч із Найвіддаленішою мечеттю, третьою святинею ісламського світу.

Назва[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Купол Скелі споруджений на вершині гори, священної для трьох релігій — мусульман, юдеїв і християн. Тут, за переказами, Авраам (Ібрахім) збирався принести в жертву свого сина. Тут цар Соломон (Сулейман) побудував легендарний Єрусалимський храм.

За словами історика аль-Мукаддасі (Х століття), ідея будівництва полягала в тому, щоб затьмарити розташований поруч християнський храм Святого Гробу, «щоб не засліплювати уми мусульман його пишністю і величністю». Зведення Купола Скелі було сприйнято в мусульманському світі як символ перемоги і торжества ісламу. Зодчим вдалося створити будівлю, що дійсно панує над містом — в панорамі старого Єрусалиму в першу чергу впадає в очі його золотий купол. Нижня частина будівлі (восьмикутник у плані) всередині розділена надвоє колонадою, що створює подвійний обхід навколо Каменю заснування.

Камінь заснування виступає над підлогою на висоту 1,5 м. Навколо скелі по периметру стоять 4 потужних стовпи, що тримають купол і безліч легких витончених колон. Висота простору під куполом точно дорівнює діаметру куполу (близько 20 м). Число архітектурних елементів кожного виду чітко кратне чотирьом — священному числу мусульман.

Араби[ред. | ред. код]

Купол Скелі був сильно пошкоджений землетрусами 808 і 846 років[4]

1015 року внаслідок чергового землетрусу будівля повністю завалися і була зведена наново у 10221023 роках. Купольні мозаїки відремонтували у 10271028 роках[5].

Хрестоносці[ред. | ред. код]

Докладніше: Тамплієри
Печатка тамплієрів. XIІІ ст.

Протягом багатьох століть християнські паломники до Єрусалиму відвідували Храмову гору і мали змогу оглядати Купол Скелі. Але насильство з боку мусульман, зокрема наказ халіфа аль-Хакіма зруйнувати Церкву Святого Гробу, призвело до релігійної конфронтації і початку хрестових походів[6].

1099 року, в ході Першого хрестового походу, хрестоносці звільнили Єрусалим від мусульманського гніту. Вони перетворили Купол Скелі на церкву, призначивши доглядати за ним чернечому Ордену августинців, а сусідню мечеть аль-Аксу зробили палацом єрусалимських королів.

Близько 1119 року Купол Скелі передали чернечо-лицарському Ордену тамплієрів. Назва самого ордену походила від Купола Скелі, який вони називали Храмом Господнім (лат. Templum Domini). Сусідня мечеть аль-Акса вважалася Храмом Соломона[джерело?]. Храм Господній був одним із символів тамплієрів й фігурував на печатках великих магістрів Ордену. Він став архітектурним взірцем для ряду круглих тамплієрських церков-ротунд у Європі[7].

З часом, внаслідок плутанини у європейських джерелах, Купол Скелі так само стали називати Храмом Соломона, ототожнюючи його із мечеттю аль-Акси.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Jeffer 2010, p. 132.
  2. а б Avner 2010, pp. 31–50 [43–44].
  3. Pringle 1993.
  4. Amiran, D.H.K.; Arieh, E.; Turcotte, T. (1994). Earthquakes in Israel and adjacent areas: macroseismic observations since 100 B.C.E. // Israel Exploration Journal. 44 (3/4): 260–305 [267].
  5. Necipoğlu 2008, p. 31.
  6. Stark, R. God's Battalions; a Case for the Crusades. NY: Harper Collins, 2009, pp. 84–85.
  7. The Architecture of the Italian Renaissance, Jacob Burckhardt, Peter Murray, James C. Palmes, University of Chicago Press, 1986, p. 81

Бібліографія[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Купол Скелі