Купол (парашут)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Купол парашута прямокутного перетину
Купол круглої форми на рятувальних парашутах космічного корабля «Аполон-15»

Купол парашута (італ. cupola, від лат. cupula — барило) — деталь парашута, що становить несучу поверхню парашута у формі каркасної оболонки із силовими елементами, що з'єднують його з підвісною системою, для створення аеродинамічного або гідродинамічного опору, та забезпечення безпечної швидкості зниження (приземлення) десантника (об'єкта, вантажу тощо).

Купол парашута, як правило, має круглу, прямокутну, овальну або іншу форму перерізу, площею від одного-двох м² до кількох сотен м², і складається з основи купола і строп.

Нижня частина купола посилюється капроновою стрічкою, що утворює нижню кромку купола парашута.

Для збільшення міцності купола з його зовнішньої сторони нашиваються стрічки, що, перетинаючи, утворюють каркас на поверхні купола, а в його нижній кромки утворюються петлі для кріплення строп.

Для стабілізації зниження у вершині купола зазвичай є полюсний отвір або полотнище з підвищеним пропусканням повітря (сітка), через яке йде повітря. Цим запобігають розгойдування парашута.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]