Амур (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Купідон)
Перейти до: навігація, пошук
Амур з луком. Картина Адольфа Вільяма Бугро, 1890.

Аму́р або Купідо́н (лат. Amor, Cupido) — у римській міфології — божество кохання, що відповідає грецькому Еросу.

Амур у міфах[ред.ред. код]

Традиційно вважався сином Венери без зазначення батька. За творами Сенеки, батьком був Вулкан[1]. Цицерон вважав, що існує три Купідона: від Меркурія і Діани, від Меркурія і Венери, та Марса з Венерою[2].

Завдяки Апулею грецький міф про Ероса і Психею став відомий в Римі як міф про Амура і Психею. Царівна Психея перевершувала своєю красою саму богиню любові Венеру. Розгнівана цим богиня послала свого сина Амура розпалити в ній кохання до найгіршої людини, щоб Психея не знала щастя. Проте побачивши красу Психеї, Амур сам закохався в неї та відганяв усіх залицяльників, задумавши самому одружитися на царівні. За пророцтвом оракула, Психея мала одружитися на невідомому на горі, куди й вирушила. На горі вона була підхоплена вітром та виявила прекрасний палац, де Амур відвідував кохану кілька ночей, заборонивши дізнаватися хто він. Засумувавши за сестрами, Психея схотіла побачитися з ними. Бог кохання дозволив це, якщо тільки Психея не розповідатиме про своє нинішнє життя. Однак Психея не послухалася і привела сестер в покої. Ті, заздрячи її щастю, підступно порадили вночі засвітити каганець і озброїтися, щоб убити невідомця, який може бути потворою. Побачивши прекарасного Амура, Психея замилувалася ним, крапля розпеченої олії впала на плече бога і той, ображенйи легковажністю дружини, покинув Психею.

У пошуках коханого Психея вирушила до Венери. Богиня, зрозумівши кого вона шукає, дала непосильне завдання за зустріч з сином: відокремити різні зерна одні від одних і набрати в кришталевий глечик гірської води. Всі ці завдання Психеї допомогли виконати комахи та птахи. Венера натомість наказала дістати скриньку з царства Аїда і принести до неї. Богиня Прозерпіна зглянулася і дала Психеї скриньку, застерігши не заглядати в неї.

На зворотному шляху Психея не витримала, відкрила скриньку, звідки вилетів сон і приспав її навічно. Амур, не терплячи життя без обраниці, вирушив на її пошуки і знайшов сплячою та пробудив. Він звернувся до Юпітера, котрий розсудив аби Венера не перешкоджала коханню. Він дав Психеї напій безсмертя, і вона лишилася з Амуром назавжди[3].

Амур в культурі[ред.ред. код]

Традиційно Амур зображається як хлопчик з крильцями за спиною і луком. Своїми стрілами він вражає людей в серце, викликаючи кохання. Іноді він грається зброєю Марса чи вирізає лук з палиці Геркулеса, символізуючи перемогу кохання навіть над найсильнішими. В європейській традиції він постає сином Марса і Венери як протиборчих сил війни і любові. Подекуди зображається з зав'язаними очима, що символізує випадковість його пострілів.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Сенека. Октавія 560
  2. Цицерон. Про природу богів. 3.59–60
  3. Луцій Апулей. Метаморфози. Амур і Псіхея

Література[ред.ред. код]

  • Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.


Вовчиця годує Ромула та Рема Це незавершена стаття з римської міфології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.