Курама (гора)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курама
ja/鞍馬山
Гірські Ворота храму Курама-дера на горі Курама
Гірські Ворота храму Курама-дера на горі Курама
Гірські Ворота храму Курама-дера на горі Курама

35°07′00″ пн. ш. 135°45′54″ сх. д. / 35.1167000000277766958° пн. ш. 135.76500000002775437° сх. д. / 35.1167000000277766958; 135.76500000002775437Координати: 35°07′00″ пн. ш. 135°45′54″ сх. д. / 35.1167000000277766958° пн. ш. 135.76500000002775437° сх. д. / 35.1167000000277766958; 135.76500000002775437
Країна Японія
Регіон Кіото
Тип гора і священна гора
Висота 570[1] м
Висота відносна 44 м
Курама. Карта розташування: Японія
Курама
Курама
Курама (Японія)
Мапа
CMNS: Курама у Вікісховищі

Гора Курама (яп. 鞍馬 山, Курама-яма) — район на північ від Кіото, який має велике культурно-історичне і культове значення. Використовується як зона відпочинку і місце проведення фестивалів вогню.

Гора Курама вкрита віковими кедрами, на горі є чимало буддійських (школи Тендай і Сінгон) і сінтоістських храмів. Гора вважається священним місцем — обителлю Великих Тенгу, гірських духів, які виховали найкращих воїнів Японії, наприклад, Мінамото Йосіцуне.

Відомо, що Моріхей Уесіба, засновник Айкідо часто приводив сюди своїх учнів для тренувань в містичній долині Сьодзобо. На горі Курама знаходиться безліч святих джерел.

Гора Курама дуже шанується прихильниками і адептами рейкі, вони вважають, що загальна енергетика місцевості дуже сильна.

На горі Курама найбільш відомий буддійський храм Курама-дера тантричної школи Сінгон. Храм виник в 770 році. Протягом своєї 1200-літньої історії він горів вісім разів, через те, що японські каплиці і храми досі будуються з дерева, і одного разу був затоплений. У 1974 році, нарешті, був споруджений величезний водний резервуар для боротьби з можливими пожежами в майбутньому. Будинки храмового комплексу Курами є частиною «Національної Скарбниці», причому найбільш значущою в цьому відношенні є статуя Бісямонтена, яка вціліла під час пожежі, яка повністю знищила храм в 1238 році. Люди знатного походження і володарі влади завжди дбали про храмовий комплекс Курама як про свій духовний прихисток. Багато японських імператорів часто приїжджали сюди молитися і наказували службовцям храму зберігати священну гору і її ліси в недоторканності. Сама гора є духовним символом храмового комплексу Курами.

Філософія гори Курама[ред. | ред. код]

Ця філософська система сформульована прихильниками рейкі в стилі нью-ейдж, вона сформована на підставі місцевої традиції сінто, елементів буддизму і сучасних поглядів рейкі.

Основним постулатом філософії храму Курами є Сонтен, що перекладається як «Енергія життя Всесвіту», і вважається джерелом усієї світобудови, абсолютною істиною і стоїть вище відмінностей між усіма релігіями. Вона пронизує увесь Всесвіт і, звичайно ж, людство. Сонтен представляється на Землі в трьох основних проявах: любов, світло і сила. Він ніби зітканий із ціїє триєдності, але кожен з цих трьох компонентів є цілком самодостатнім.

Любов відповідає Місяцю. Її покровителем є Сендзю-Каннон Босацу, один із проявів Будди (Авалокітешвара в Індії). Світло відповідає Сонцю. Його покровителя називають або Бісямонтен, або Тамонтен (Вайшравана в Індії). Сила символізується Землею і представлена Гохомаосаном, божеством, що належить храму Курами, за переказами, який зійшов на гору з Венери шість з половиною мільйонів років тому. Триєдність (любов, світло, сила) формує Сонтен. Філософія Курами вчить трьом етичним принципам:

  1. Не робити або не говорити нічого поганого і працювати над собою. Тобто не робити також нічого згубного для свого тіла, розуму і серця.
  2. Бути чесним і працювати на благо людства.
  3. Занурити себе в енергію життя Всесвіту і довіряти цьому джерелу безумовно.

З найдавніших часів існувало два способи пізнати філософію життєвої енергії Всесвіту храму Курами. Один шлях — участь в релігійній церемонії цього місця, інший включає в себе ініціацію від головного настоятеля храму. Будь-яка людина незалежно від переконань, релігії та національності може бути посвячена в таємні доктрини храму Курами, за умови готовності присвятити всю свою енергію духовному зростанню.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Н. Балановская Н. Усуи Рэйки Риохо. — Книга 1. — М.:, 2002 г.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]