Курас Іван Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Федорович Курас
Kuras100.jpg
Народився 3 жовтня 1939(1939-10-03)
Немирівське
Помер 16 жовтня 2005(2005-10-16) (66 років)
Київ
Поховання
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик
Відомий завдяки політологія
Alma mater Одеський державний університет ім. І.І.Мечникова
Науковий ступінь доктор історичних наук
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Членство НАН України
Посада Народний депутат України[1]
Нагороди

СРСР:

Орден Дружби народів

Україна:

Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Державна премія України в галузі науки і техніки

Іван Федорович Курас (3 жовтня 1939(19391003), Немирівське — 16 жовтня 2005, Київ) — український вчений-політолог, громадський та політичний діяч, академік14 квітня 1995 року)[2] та віце-президент НАН України, засновник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 3 жовтня 1939 року в селі Немирівському Балтського району Одеської області. Навчався в Немирівській семирічній і Перелетській середній школах, потім на історичному факультеті Одеського державного університету імені І. І. Мечнікова, який закінчив з відзнакою у 1962 році.

Після університету працював науковим співробітником Кіровоградського партархіву, водночас викладаючи у Кіровоградському філіалі Харківського політехнічного інституту. У 1964 році поступив до аспірантури Київського державного університету, підготував і захистив кандидатську дисертацію з проблем національно-визвольного руху в Україні початку XX століття. До 1970 року викладав в Київському університеті.

У 19701972 роках — старший науковий співробітник, учений секретар Інституту історії партії при ЦК Компартії України — філіалу Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, у 19721983 роках — інструктор, консультант, завідувач сектору відділення науки і навчальних закладів ЦК КПУ, у 19831991 роках — заступник директора Інституту політичних досліджень при ЦК КПУ. З грудня 1991 року — директор Інституту національних відносин і політології НАН України (з 1996 — Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України).

19881993 роках — академік-секретар Відділення історії, філософії і права НАН України, член Президії НАН України. У 19982005 роках — віце-президент НАН України. У 19941997 роках — віце-прем'єр-міністр України з питань гуманітарної політики. У 19941996 роках був членом Конституційної комісії від Президента України. Очолював державні комісії у справах депортованих народів Криму; у справах депортованих німців; у справах неповнолітніх; з питань координації, приймання, транспортування, охорони та розподілу гуманітарної допомоги, що надходить із зарубіжних країн, при КМ України; реформування вищої освіти в Україні; реорганізації в галузі науки. У 19942002 роках — член Комісії з державних нагород при Президентові України. В 1997 році був головою Ради з питань мовної політики при Президентові України, в 19971998 роках — Ради з питань збереження національної культурної спадщини. З жовтня 2000 року, за постановою Уряду, голова наглядової ради Національної акціонерної компанії «Надра України», з 2003 року — голова наглядової ради Київського національного медичного університету, секретар Політичної ради при Президентові України.

З квітня 2002 по березень 2005 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний за списками Виборчого блоку політичних партій «За єдину Україну!». З 20 квітня 2002 по 18 січня 2005 року — у фракції Партії Регіонів. Очолював підкомітет міжпарламентських зв'язків Комітету ВР України в закордонних справах. Очолював робочу групу з розроблення Концепції реформування політичної системи України.

Могила Івана Кураса

Жив в Києві. Помер 16 жовтня 2005 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Наукові досягнення[ред. | ред. код]

Важливою подією став вихід у 1990 р. науково-документального видання "Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів". Цей збірник статей і документів був першим виданням, яке містило документи найвищий партійно-державних інстанцій і засвідчувало їхню незаперечну причетність до інфернальних подій 1930-х років.

Ще задовго до розпаду СССР І.Ф. Курас порушував перед керівництвом УРСР питання про необхідність дослідження національних відносин. Він ініціював створення в Інституті історії партії сектора історії, теорії і практики міжнаціональних відносин і послідовно створював відповідну наукову школу. У грудні 1991 року було створено Інститут національних відносин і політології НАН України, його директором став І.Ф. Курас. Під керівництвом Кураса інститут досягнув серйозних здобутків у теоретико-методологічному обґрунтуванні нового напряму соціогуманітарних наук – етнополітології, розробці об'єктно-предметної зони політології та етнополітології і вдосконаленні понятійно-категоріального апарату цих наук, осмисленні діалектики взаємодії етнічних та політичних, етнічних і регіональних факторів. Досліджувались етнонаціональна специфіка, характер та особливості політичного процесу і політичної культури в минулому і сучасному України, релігійна ситуація і взаємовідносини різних конфесій.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Заслужений діяч науки і техніки України1998 року), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (за 1999 рік)[3].

Нагороджений орденом Дружби народів, орденом «Великий хрест» (1997; Італія), орденом князя Гедимінаса 4-го ступеня (1998; Литва), орденом князя Ярослава Мудрого 5-го (1999) та 4-го (2003) ступенів[4].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У 2005 році Інституту політітичних і етнонаціональних досліджень НАН України рішенням Президії НАН України присвоєно ім'я І. Ф. Кураса.

20 грудня 2016 р. відбулася церемонія відкриття меморіальної дошки на фасаді будинку Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 8) першому директору Інституту, академіку, віце-президенту НАН України Івану Федоровичу Курасу.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ю. Шаповал. Курас Іван Федорович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.382 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред. | ред. код]