Кураш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кураш
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Громада Дубровицька міська громада
Код КАТОТТГ UA56080070200022266
Облікова картка с Кураш 
Основні дані
Засноване 1755[2]
Населення 255 (01.01.2011)[1]
Площа 0,4 км²[2]
Густота населення 795[2] осіб/км²
Поштовий індекс 34161[2]
Телефонний код +380 3658[2]
Географічні дані
Географічні координати 51°26′57″ пн. ш. 26°31′28″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		153[джерело?] м
Водойми річка Горинь[2]
Місцева влада
Адреса ради 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16
Карта
Кураш. Карта розташування: Україна
Кураш
Кураш
Кураш. Карта розташування: Рівненська область
Кураш
Кураш
Мапа
Мапа

CMNS: Кураш у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кураш (значення).

Кура́ш — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] До 2020 підпорядковувалося Соломіївській сільській раді.[2], адміністративним центром якої було село Соломіївка.[2] Населення становить 255 осіб (2011).[1]

Назва[ред. | ред. код]

Є припущення, що назва села пішла від французького слова Кураж.[джерело?] Польською мовою згадується як Kurasz,[3] російською — як Курашъ.[4]

Географія[ред. | ред. код]

Доїхати до села можна з Рівного маршрутними автобусами на Дубровицю та Зарічне. Автомобілем по трасі Рівне — Столин.

Площа села — 0,4 км².[2] Поблизу села — річка Горинь.[2] Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «задовільна».[5]

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[6] Опадів 609 мм на рік.[6] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[6] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 88 мм.[6] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм.[6] Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,7 °C.[6] Річна амплітуда температур становить 24,3 °C.[6]

Клімат Кураша
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,6 −1,2 3,4 12,4 19,3 22,9 24,0 23,1 18,3 11,9 4,9 0,0 11,4
Середня температура, °C −5,6 −4,4 −0,3 7,5 13,7 17,5 18,7 17,6 13,3 7,8 2,4 −2,5 7,1
Середній мінімум, °C −8,5 −7,6 −3,9 2,7 8,2 12,1 13,4 12,2 8,4 3,8 −0,1 −5 3,0
Норма опадів, мм 36 30 28 42 57 88 81 64 57 44 41 41 609
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія[ред. | ред. код]

Кураш на мапах
Село Кураш[ком. 1] на російській спеціальній мапі Шуберта 1826—1840 років (рос. дореф.)
Кураш[ком. 2] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
Кураш[ком. 3] на німецькій карті 1917 року (нім.)
Кураш[ком. 4] на російській топографічній карті 1915 року років (рос.)

Село вперше згадується 1755 року.[2] До 1917 року село входило до складу Російської імперії. Станом на 1859 рік, у власницькому селі Кураш діяли дерев'яна православна церква і римсько-католицька каплиця[7]. У 1906 році село входило до складу Любиковицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[4] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10] У 1921 році село входило до складу гміни Любиковичі Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[3] Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі від 27 грудня 1925 року Кураш переданий з гміни Любиковичі до гміни Бережниця.[11] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[12] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належав фільварок Кураш.[13]

До часів СРСР село було в віданні польського поміщика, маєток якого стояв на березі річки, після того, як Західна Україна увійшла до складу УРСР, маєток було зруйновано, а на його місці побудовано водну станцію для кораблів.[джерело?]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[14] Загалом встановлено 65 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 23 загинуло, 34 було репресовано.[15]

У 1947 році село Кураш разом з хутором Кураш підпорядковувалося Кураській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[16]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[17] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 5][19] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,18 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 3,43 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,41 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 107 мбер, з якої: зовнішнього — 15 мбер, загальна від радіонуклідів — 92 мбер (з них Cs — 81 мбер).[20]

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[21]

Населення[ред. | ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1859[7] 311 —
1906[4] 521 +67.5%
1921[3] 629 +20.7%
1989[22] 403 −35.9%
1993[20] 368 −8.7%
2001[23] 317 −13.9%
2011[1] 255 −19.6%
2017[24] 295 +15.7%
Динаміка населення

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 255 осіб.[1] Густота населення — 795 особи/км².[2]

Станом на 1859 рік, у Кураші налічувалося 42 двори та 311 жителів (146 чоловіків і 165 жінок), з них 295 православних, 11 юдеїв, 5 римо-католиків[7].

Станом на 1906 рік у селі було 77 дворів та мешкала 521 особа.[4]

Станом на 10 вересня 1921 року в селі та однойменному сусідньому фільварку разом налічувалося 117 будинків та 629 мешканців, з них: 304 чоловіки та 325 жінок; 594 православні, 30 юдеїв та 5 римо-католиків; 616 українців, 12 євреїв та 1 поляк.[3]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 403 особи, з яких 183 чоловіки та 220 жінок.[22] На кінець 1993 року в селі мешкало 368 жителів, з них 63 — дітей.[20]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 317 осіб.[23]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[25]

Мова Відсоток
українська 99,69 %
російська 0,31 %

Вікова і статева структура[ред. | ред. код]

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[26]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 18 15 33
18-39 32 24 56
40-59 36 23 59
60+ 48 59 107
Разом 134 121 255

Соціально-економічні показники[ред. | ред. код]

Працездатність (станом на 2011 рік)[27]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 255
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
58 22 63 24 121 46 51 19 57 21 108 41
Зайнятість (станом на 2011 рік)[28]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 255
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
113 4 226 8 339 12 619 23 612 22 1231 45
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[29]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
234 36 135 - - 19 9 1 2 4 14 - 4 -

Політика[ред. | ред. код]

Органи влади[ред. | ред. код]

До 2020 місцеві органи влади були представлені Соломіївською сільською радою.[2]

Вибори[ред. | ред. код]

Село входить до виборчого округу № 155.[30] У селі розташована виборча дільниця № 560288.[30] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 223 особи.[1]

Культура[ред. | ред. код]

У селі працює Кураський сільський клуб на 120 місць.[31]

Між Курашем та селом Бережниця розташована могила, у якій поховано 14 бійців УПА.[32][33] У 1996 році могилу відновили та впорядкували.[32][33] На місці поховання насипаний великий курган і встановлений хрест.[32][33] У 2018 році там встановили пам'ятник та висадили алею дубів.[33]

Поряд із Курашем було знайдене давньоруське городище.[джерело?]

Релігія[ред. | ред. код]

У 1859 році православна Преображенська парафія в Кураші налічувала 890 вірян[34]. Тоді до неї були приписані: село Кураш з парафіяльною Преображенською церквою (308 вірян), села Соломіївка (128 вірян) і Білятичі (454 віряни)[34].

24 березня 2019 року Свято-Преображенська громада села на парафіяльних зборах майже одноголосно ухвалила рішення про перехід з Української православної церкви Московського патріархату (РПЦ) до Православної церкви України.[35]

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела
Релігійна громада Свято-Преображенської парафії ПЦУ[35] 25 вересня 1991 (УПЦ (МП) / РПЦ),
18 березня 1996 (УПЦ (КП)) 		60 Церква [36]
     — православні.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Микола Досінчук-Чорний (1918—1999) — український громадський діяч в еміграції.
  • Корнейчук Василь Іванович («Калина», нар. 1921) — український військовий діяч, з 1945 року референт Служби безпеки Дубровицького районного проводу ОУН.[37]

Пов'язані із селом[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. ↑ рос. [село] Курашъ, 25 дворів, з церквою.
  2. ↑ рос. Куражъ, 31 двір.
  3. ↑ нім. Kurasz, 76 дворів.
  4. ↑ рос. Куражъ, 76 дворів.
  5. ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[18]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Кураш // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 63. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
  4. ↑ а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 199. (рос.)
  5. ↑ Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  6. ↑ а б в г д е ж Kurash climate: Average Temperature, weather by month, Kurash weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  7. ↑ а б в Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 649. (рос. дореф.)
  8. ↑ ІАУ, 1980, с. 55.
  9. ↑ Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
  10. ↑ ІАУ, 1980, с. 57.
  11. ↑ Dziennik Ustaw — rok 1925 nr 131 poz. 942
  12. ↑ Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання] (пол.)
  13. ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
  14. ↑ Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  15. ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 147. — ISBN 978-966-8424-79-3.
  16. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
  17. ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  18. ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  19. ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  20. ↑ а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  21. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  22. ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  23. ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  24. ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  25. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  26. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  27. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  28. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  29. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  30. ↑ а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
  31. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  32. ↑ а б в Могила воїнів УПА (с. Бережниця). rivne.travel. Рівненщина туристична. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  33. ↑ а б в г У Дубровицькому районі відновили великий курган [ВІДЕО]. Рівненщина. Новини - Новини Рівного. Відео on-line. Все про телекомпанію - Телеканал «Рівне 1» (укр.). Рівне 1. 06.12.2018. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  34. ↑ а б Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть I. — 1859. — С. 606. (рос. дореф.)
  35. ↑ а б На Рівненщині ще одна громада вирішила перейти до Православної Церкви України | Рівненські новини. www.rivnenews.com.ua. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  36. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011.
  37. ↑ Антонюк Я. М. Діяльність служби безпеки ОУН (б) на території Волині та Західного Полісся (1946–1951 рр.). — Луцьк : Ключі, 2013. — С. 241.
  38. ↑ а б Свищевська Надія (14/02/2019). За Україну, за її волю. Сарненські новини. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  39. ↑ На Рівненщині до лав «Свободи» приєднався 92-річний упівець Степан Бакунець. Інформаційне агентство «Вголос». 21 серпня 2017. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  40. ↑ Указ Президента України від 22 січня 2019 року № 14/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»

Книги[ред. | ред. код]

Офіційні дані та нормативно-правові акти[ред. | ред. код]

Мапи[ред. | ред. код]

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кураш

Міста
Села
Населені пункти Сарненського району
Міста
Смт
Селища
Села
Бережки · Бережниця · Березове · Берестя · Білаші · Біле · Біловіж · Більськ · Білятичі · Блажове · Борове · Бродець · Буда · Будимля · Будки-Кам'янські · Будки-Сновидовицькі · Бутейки · Вежиця · Велике Вербче · Великий Черемель · Великі Озера · Велихів · Велюнь · Вербівка · Вири · Вирка · Висове · Висоцьк · Вільне · Волоша · Глинне · Глушицьке · Глушиця · Городець · Городище · Грабунь · Грані · Гранітне · Грицьки · Грушівка · Гута-Перейма · Двірець · Дерть · Довге · Дроздинь · Дубки · Дубно · Дубняки · Єльне · Жадень · Заболоття · Загребля · Залав'я · Залішани · Залужжя · Зарів'я · Заслуччя · Зелень · Зносичі · Золоте · Іванівка · Калинівка · Кам'яне · Кам'яне-Случанське · Карасин · Карпилівка (Клесівська селищна громада) · Карпилівка (Рокитнівська селищна громада) · Катеринівка · Кисоричі · Клесів · Колки · Копище · Корост · Костянтинівка · Кривиця · Кричильськ · Крупове · Кузьмівка · Купель · Кураш · Лісове (Дубровицька міська громада) · Лісове (Рокитнівська селищна громада) · Літвиця · Лугове · Любиковичі · Людинь · Лютинськ · Люхча · Мале Вербче · Мар'янівка · Масевичі · Маслопуща · Мельниця · Миляч · Мочулище · Мушні · Немовичі · Нетреба · Нивецьк · Обірки · Обсіч · Одринки · Озерськ · Олександрівка · Олексіївка · Орв'яниця · Орлівка · Осницьк · Осова · Остки · Острівці · Партизанське · Переброди · Переходичі · Підгірник · Підлісне · Познань · Поляна · Порубка · Працюки · Пугач · Ремчиці · Різки · Рокитне · Рудня · Рудня-Карпилівська · Сварині · Сварицевичі · Селець · Селище · Смородськ · Сновидовичі · Соломіївка · Старе Село · Старики · Стрільськ · Тинне · Томашгород · Трипутня · Тріскині · Труди · Тумень · Тумень · Убереж · Угли · Удрицьк · Узлісся · Федорівка · Хилін · Хміль · Хочин · Цепцевичі · Чабель · Чудель · Шахи · Яблунька · Яринівка · Ясинець · Ясногірка
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кураш&oldid=41491170