Курганний могильник (Люботин)
| Курганний могильник в м. Люботин | |
|---|---|
 | |
| Статус | пам'ятка археології національного значення |
| Країна |
 Україна |
| Регіон | Харківська область |
| Населений пункт | м. Люботин |
| Тип | могильник |
| Історія | |
| Датування | VI-IV ст. до н. е. |
Курганний могильник — пам'ятка археології національного значення, охоронний № 200028-Н, взятий під охорону держави Постановою КМУ № 928 від 03.09.2009.
Датування[ред. | ред. код]
VI-IV ст. до н. е.
Розташування[ред. | ред. код]
На південно-західній околиці м. Люботин.
Історія дослідження[ред. | ред. код]
Кургани із Центральної групи було зафіксовано у 20 рр. ХХ ст. Олександром Федоровським, невеликі за обсягом розкопки курганів дослідник провів у 1923 — 1925 рр. Повторно на могильнику в 1925 р. Семен Семенов-Зусер розкопав два кургани, стаціонарні дослідження були продовжені ним у 1939 р. та 1949 р. Порівняно велику кількість курганних насипів досліджено у 1950 р. Борисом Шрамком.
Кургани із Нижньогиївської, Верхньогиївської груп та курганний могильник в урочищі Соломахівка було зафіксовано у 20 рр. ХХ ст. Олександром Федоровським, невеликі за обсягом розкопки курганів дослідник провів у 1923 — 1925 рр. Повторно у 1993 р. курганний могильник обстежував О. В. Бандуровський. Стаціонарні польові роботи на курганному могильнику проводив у 1993—1994 рр. Юрій Буйнов, дослідником розкопано та досліджено рятівними розкопками чотири курганні насипи.
Опис[ред. | ред. код]
Курганний могильник складається із ряду груп, таких як: Центральна, Нижньогиївська, Верхньогиївська, Соломахівська та Барчанівська.
Цікавим є дослідження з приводу поховального обряду курганного могильника, який супроводжувався набором типового поховального інвентарю для скіфського періоду, наявністю виключно витягнутого трупопокладення, широким використанням дерев'яних конструкцій при створенні поховальних споруд, поширенням символів вогню, які проявилися у створенні вогнищ та спалюванні дерев'яних перекриттів.
Могильник пережив численні руйнування та велику кількість пограбувань «чорними археологами».
Сучасне використання[ред. | ред. код]
Задерновано та під лісом.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Курганы скифского времени северодонецкий вариант [Текст, ілюстрації] / Институт археологии НАН Украины, Национальная академия наук Украины: вик. А. В. Бандуровський, Ю. В. Буйнов — Киев, Институт археологии, 2000. — С. 19.
- Населення скіфського часу на Сіверському Дінці [Текст, ілюстрації] / Інститут археології НАН України: Д. С. Гречко — Київ, 2010. — С. 6, 40-43.
- Новые исследования курганов скифского времени в окрестностях г. Люботина [Текст, ілюстрації] // Люботинськое городище / Харьковський государственный университет: вик. А. В. Бандуровский, Ю. В. Буйнов, А. К. Дегтярь. — Харьков, «Регион-информ», 1998. — С. 157.
- Паспорт об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини. Кургани №:1-472. Харківська обл., Люботинська міська рада. Г. М. Кулик, 2016.
- Справочник по археологии Украины. Харьковская область [Текст, ілюстрації]: Харьковский р-н / Академия наук Украинской ССР. Институт археологии. Украинское общество охраны памятников истории и культури: вик. Б. А. Шрамко, В. К. Михеев, Л. П. Грубник-Буйнова — Харьков, «Наукова думка», 1977. — С. 129.