Курганов Олександр Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курганов Олександр Якович
Народився 16 (29) березня 1903
Єнакієве, Донецька область
Помер 1964
Партія КПРС

Олександр Якович Курганов (16 березня 1903(19030316), місто Єнакієве Бахмутського повіту Катеринославської губернії, тепер Донецької області — 1964, місто Донецьк Донецької області) — радянський комсомольський та партійний діяч, 2-й секретар ЦК ЛКСМ України. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — червні 1930 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у робітничій родині. У 1915 році закінчив заводську школу у Єнакієве. У жовтні 1915 — січні 1920 р. — підручний слюсаря залізничного цеху Єнакіївського металургійного заводу. У 1920 році вступив до комсомолу. У січні — серпні 1920 р. — секретар комсомольського осередку Єнакіївського металургійного заводу.

У серпні 1920 — січні 1921 р. — студент короткотермінового курсу Комуністичного університету імені Свердлова у Москві.

У січні 1921 — січні 1922 р. — секретар комсомольського осередку Єнакіївського металургійного заводу. У січні 1922 — лютому 1923 р. — секретар Єнакіївського міського комітету комсомолу (КСМУ).

Член РКП(б) з лютого 1922 року.

У лютому — серпні 1923 р. — секретар кущового комітету комсомолу (КСМУ) у місті Горлівці Донецької губернії. У серпні 1923 — серпні 1924 р. — завідувач організаційного відділу Донецького губернського комітету комсомолу (ЛКСМУ).

У серпні 1924 — березні 1926 р. — відповідальний секретар Луганського окружного комітету ЛКСМУ.

У березні 1926 — жовтні 1928 р. — 2-й секретар ЦК ЛКСМУ.

У жовтні 1928 — лютому 1930 р. — відповідальний секретар Сибірського крайового комітету ВЛКСМ.

У лютому 1930 — жовтні 1932 р. — 1-й секретар Анжеро-Судженського міського комітету ВКП(б) Західно-Сибірського краю. У жовтні 1932 — травні 1937 р. — 1-й секретар Прокоп'євського міського комітету ВКП(б) Західно-Сибірського краю.

До червня 1937 р. — відповідальний інструктор ЦК ВКП(б) у Москві.

У червні — серпні 1937 р. — 2-й секретар Орджонікідзевського крайового комітету ВКП(б). У вересні — листопаді 1937 р. — у розпорядженні Донецького обласного комітету КП(б)У.

У листопаді 1937 — березні 1938 р. — секретар виконавчого комітету, заступник голови виконавчого комітету Донецької обласної ради.

У квітні 1938 року заарештований органами НКВС. Засуджений до виправно-трудових таборів. До березня 1947 року — начальник слюсарно-механічного цеху виправно-трудової колонії № 6 у місті Томську.

У березні 1947 — грудні 1949 р. — начальник механомонтажного цеху Єнакіївського коксохімічного заводу Сталінської області.

10 грудня 1949 року Особливою нарадою при МДБ СРСР засуджений на вічне поселення у Красноярському краї РРФСР. До березня 1955 року — начальник бази Орловської експедиції у селищі Тура Красноярського краю. Реабілітований, а 23 березня 1955 року відновлений у членах КПРС. Повернувся у місто Єнакієве, де проживав до серпня 1955.

У серпні 1955 — червні 1957 р. — начальник відділу робітничих кадрів Міністерства вугільної промисловості УРСР у місті Сталіно.

З червня 1957 року — на пенсії у місті Сталіно (Донецьку).

Нагороди[ред. | ред. код]

  • ордени
  • медалі

Джерела[ред. | ред. код]

  • Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)
  • X з'їзд Комуністичної партії (більшовиків) України 20-29 листопада 1927 року. Стенографічний звіт — ДВУ, 1928