Курган (аеропорт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
Аеропорт Курган
рос. Аэропорт Курган
ІАТА: KRO  • ICAO: USUU
Загальні дані
55°28′30″ пн. ш. 065°25′00″ сх. д. / 55.47500° пн. ш. 65.41667° сх. д. / 55.47500; 65.41667Координати: 55°28′30″ пн. ш. 065°25′00″ сх. д. / 55.47500° пн. ш. 65.41667° сх. д. / 55.47500; 65.41667
Тип цивільний
Оператор JSC Kurgan Airport
Обслуговує
Курган, Курганська область
Розташування
Курган, Курганська область, Росія
Хаб Sibia
Висота над р. м. 73 м / 239 фт
Вебсайт airkurgan.ru/
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
02/20 8533 2601 асфальт
Статистика (2018)
Джерело:[1]
Ідентифікатори і посилання
7668540
KRO. Карта розташування: Росія
KRO
KRO
Мапа
CMNS: Курган у Вікісховищі
Аеропорт Курган. Літаки Boeing 737—500 авіакомпаній UTair і Трансаеро.
Аеропорт Курган.

Аеропорт Курган (рос. Аэропорт Курган) (IATA: KRO, ICAO: USUU) — аеропорт міста Курган, головні повітряні ворота Курганської області. Має статус аеропорту федерального значення[2]. А з 11 листопада 2015 отримав статус міжнародного, але міжнародні польоти не здійснюються.

Здійснює регулярні, чартерні, пасажирські, вантажні та авіаційні роботи. Належить до аеродромів класу С, довжина ЗПС 2601 м. Розташований за 6 км на північний схід від центру міста.

Типи ПС, які приймає аеропорт[ред. | ред. код]

Ан-12, Ан-24, Ан-26, Іл-76, Ту-134, Ту-154, Як-40, Як-42, Airbus A319, Airbus A320, ATR-42, ATR-72, Boeing 737-400, Boeing 737-500, Boeing 737-800, Bombardier CRJ 100/200, Embraer EMB 120 Brasilia, а також усі типи ВС 3 і 4 класу, всі типи вертольотів. Класифікаційне число ЗПС (PCN) 50/F/D/X/T.

Авіалінії та напрямки, лютий 2021[ред. | ред. код]

АН-148 (СЛО) і Bombardier Challenger 850 в аеропорту Кургана
Авіакомпанія Пункт призначення
Pegas Fly Москва–Шереметьєво
Pobeda[en] Москва–Внуково
S7 Airlines[3] Сезонний: Сімферополь (з 28 квітня 2021),[3] Сочі (з 4 травня 2021)[3]
Utair Ханти-Мансійськ, Москва–Внуково, Сургут

Статистика[ред. | ред. код]

Рік Пасажирообіг Зміни Авіатрафік Вантажообіг
1 974 288 000
. . . . . . . . . . . . . . .
2009 21 176
2010 16 355 -29,5 % ▼
2011 38 088 + 132,9 % ▲ 118,0
2012 63 885 + 67,7 % ▲ 236,7
2013 67 587 + 5,8 % ▲ 791 383,9
2014 81 541 + 20,6 % ▲ 842 492,1
2015 74 837 -8,2 % ▼ 462,5
2016 67 494 -9,8 % ▼ 483,0
2017 63 709 -5,6 % ▼ 488,8
2018 87 691 + 37,6 % ▲

(Джерело — річні звіти ВАТ «Аеропорт Курган»[4])


На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Див. джерело запитів Вікіданих та джерела.


Наземний транспорт[ред. | ред. код]

Проїзд до аеропорту організовано автобусами № 5, 33, 75, 325, 349, 359, 378, 403.

Інциденти в районі аеродрому Курган[ред. | ред. код]

  • 3 лютого 1919 року в с. Мало-Чаусове розбився літак, льотчик вивихнув ногу.
  • 26 червня 1919 о 8 годині 45 хвилин розбився підпоручик Микола Пересвєт-Солтан.
  • В середині 1919 року розбився білочеський літак LWF-V виробництва США.
  • 23 липня 1919 року під час перельоту з Кургану до Омська загорівся в повітрі літак LWF Model V, прапорщик І. Г. Іваненко та механік Фрейман загинули.
  • 29 липня 1919 року під час перельоту з Кургану до Троїцька загорівся у повітрі літак LWF Model V 15-го Сибірського авіазагону. Льотчики загинули.
  • 20 липня 1944 року під час нічного тренувального польоту курсант Кутерєв допустив відхилення літака вліво, на лінію посадкових вогнів, і зачепив крилом літак оператора посадкових вогнів Ковтуненка, який від отриманих травм помер у лікарні.
  • У вересні 1949 року літак санітарної авіації По-2Л вилетів на залізничну аварію, в районі події врізався у водонапірну вежу. Загинули пілот Іван Олександрович Дерябін, бортхірург Надія Миколаївна Попова, операційна сестра Августа Петрівна Федорова.
  • У 1952 році аварія літака По-2Л СРСР-Л-3277, пілот М. А. Гімадеєв.
  • 28 січня 1955 року на зльоті командир корабля намагався 6 разів відірвати від землі літак Лі-2 СРСР-І1017 заводу № 126 (Комсомольськ-на-Амурі) Міністерства авіаційної промисловості СРСР, без набору встановленої швидкості, не звертаючи увагу на двічі подану йому команду диспетчером аеропорту про припинення зльоту. На сьомий раз, злетівши на 20 м, втратив швидкість. Літак впав на праве крило, на ніс і розбився. Польотна вага літака перевищувала встановлену на 615 кг. Зліт літака у цих умовах відбувався ненормально — розбіг був занадто короткий (315 м). Другий пілот загинув, командир корабля і бортмеханік важко травмовані, другий бортмеханік і бортрадист легко поранені.
  • У 1957 році, при попаданні в потужний снігопад, пілот літака Як 2Л СРСР-Л3281 М. М. Циганов втратив просторове положення, літак перевернувся догори лижами і приземлився на верхнє крило на лісовій галявині. Пілот не постраждав.
  • У лютому 1959 року за 30 км від пункту призначення с. Ново-Кочердик пілот літака Як-12 СРСР-Л1055 М. М. Циганов під час снігопаду втратив контакт з наземними орієнтирами. Знижуючись наосліп, лівим крилом вдарився об засніжене поле. Пілот і 2 пасажири загинули.
  • У 1960 році зазнав ушкоджень під час примусового приземлення Як-12М, пілот Р. Ф. Тюменцев.
  • 27 липня 1963 року за 20 км на північ від Кургану від коливання крила літака Як-12 СРСР-05716 у польоті зруйнувався вузол кріплення. Пілот Олег Федорович Андрєєв загинув від удару відірваним крилом по кабіні.
  • Влітку 1969 року в радгоспі «Піонер» Макушинського району через брак пального впав літак Ан-2 СРСР-62740. У літака відвалилися мотор і крила, з лівого боку разом з крилом розірвало бензобаки. Після ушкоджень літак підлягав ремонту. КПС Г. М. Кошелєв, другий пілот А. Старигін не постраждали.
  • 8 березня 1988 року спроба захоплення сім'єю Овечкіних літака Ту-154 СРСР-85413, який прямував рейсом Іркутськ — Курган — Ленінград.
  • 29 березня 1989 року катастрофа вертольота Мі-2 СРСР-20559 Уральського УДА (2-й Свердловський ВАТ) поблизу смт Варгаші. Під час польоту в тумані врізався в дерева. Командир вертольота загинув[5].
  • 16 липня 1995 року — авіаційна пригода без людських жертв з літаком Ан-2 RA-81506, пов'язана з відмовою двигуна. Ненавмисне вимикання двигуна шляхом переміщення важеля стоп-крану на себе в польоті одним із членів екіпажу в районі с. Колташево[6].

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ОАО «Аэропорт Курган» - итоги работы за 2014г. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 13 березня 2022.
  2. ↑ Распоряжение Правительства Российской Федерации от 20 апреля 2016 года № 726-р «Об утверждении перечня аэропортов федерального значения»
  3. ↑ а б в S7 Airlines flight schedule. www.s7.ru. S7 Airlines. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
  4. ↑ ОАО «Аэропорт Курган» Годовые отчеты. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 13 грудня 2020.
  5. ↑ Катастрофа Ми-2 Уральского УГА близ пос. Варгаши, Курганская область (борт СССР-20559), 29 марта 1989 года. Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 13 грудня 2020.
  6. ↑ ASN Aircraft accident Antonov 2R RA-81506 Kurgan. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 грудня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Географія та географічні карти
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Курган_(аеропорт)&oldid=39679189