Куренівсько-Червоноармійська лінія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Куренівсько-Червоноармійська лінія
Київський метрополітен
Kiev kkl metro map.svg
Відкриття першої дільниці 17 грудня 1976 року
Довжина, км 20,9
Кількість станцій 18
Час проїзду, хв. 34
Максимальна кількість вагонів у складі поїзда 5
Кількість вагонів у складі поїзда 5
Інтервал руху в години «пік» 1,5 хв.
Максимальна пропускна здатність 40 пар поїздів на годину
Средньодобове перевезення пасажирів, тис. осіб/добу 420,4[1] (2009)
421,9[2] (2010)
Найнапруженіша станція Петрівка[1][2]
Наземні дільниці Немає
Електродепо Оболонь
Куренівсько-Червоноармійська лінія
ТЧ-2 «Оболонь»
ПК213+59 Героїв Дніпра
ПК201+98 Мінська
ПК190+08 Оболонь
ПК172+92 Петрівка  +зал
ПК158+03 Тараса Шевченка  +M
ПК146+05 Контрактова площа +ав
ПК136+25 Поштова площа +рв
ПК122+88 Майдан Незалежності  +M
Службова гілка до Хрещатика
Службова гілка до Кловської
ПК112+75 Площа Льва Толстого  +M
ПК105+85 Олімпійська
ПК89+90 Палац «Україна»
ПК81+70 Либідська
ПК69+29 Деміївська +ав
ПК58+49 Голосіївська
ПК43+66 Васильківська
ПК28+83 Виставковий центр
ПК19+58 Іподром +ав
ПК4+64 Теремки
ПК2+50 Автовокзал «Теремки»
ПК09+20 Вулиця Крейсера «Аврора»
ПК010+23 Одеська
ТЧ «Теремки»

Куренівсько-Червоноармійська лінія — історично друга лінія Київського метрополітену. Кількість станцій — 18, довжина лінії — 20,9 км, тривалість поїздки — 34 хв.

Нумерація колій: «Теремки» — «Героїв Дніпра» — I, «Героїв Дніпра» — «Теремки» — II.

Історія будівництва[ред.ред. код]

Будівництво лінії розпочато у 1970 році[3]. Назва «Куренівсько-Червоноармійська» відображає не реальну трасу, а початковий проект лінії, бо вона нині не проходить через місцевість Куренівку. В середині 1960-х плани будівництва передбачали будівництво лінії в бік Куренівки та Пріорки зі станціями «Заводська» на місці нинішньої «Тараса Шевченка», «Петропавлівська» в районі перетину Петропавлівської площі і «Площа Шевченка» на однойменній площі[4]. Але в результаті будівництва масиву Оболонь було прийнято рішення про зміну трасування лінії. Друга частина назви — «Червоноармійська» — перестала відповідати наземній топоніміці після перейменування станції «Червоноармійська» в «Палац „Україна“» в 1993 році і повернення Червоноармійській вулиці історичної назви Велика Васильківська в листопаді 2014 року.

Пускова дільниця (об'єкт) Дата Довжина, км
«Площа Калініна», «Поштова площа», «Червона площа»,
пересадковий вузол між станціями «Площа Калініна» і «Хрещатик»
17 грудня 1976 року 2,32
«Тараса Шевченка», «Петрівка», «Проспект Корнійчука» 19 грудня 1980 року 4,40
«Площа Льва Толстого», «Республіканський стадіон» 19 грудня 1981 року 1,70
«Мінська», «Героїв Дніпра» 6 листопада 1982 року 2,35
«Червоноармійська», «Дзержинська» 30 грудня 1984 року 2,43
2-й пересадковий вузол між станціями «Площа Жовтневої
революції»
і «Хрещатик»
3 грудня 1986 року
Депо «Оболонь» 19 березня 1988 року
Пересадковий вузол між станціями «Площа Льва Толстого»
і «Палац спорту»
31 грудня 1989 року
«Деміївська», «Голосіївська», «Васильківська» 15 грудня 2010 року 3,80
«Виставковий центр» 27 грудня 2011 року 1,48
«Іподром» 25 жовтня 2012 року 0,92
«Теремки» 6 листопада 2013 року 1,5
Разом: 18 станцій 20,9

Перейменування[ред.ред. код]

Станція Попередня назва Роки
«Майдан Незалежності» «Площа Калініна» 19761977
«Площа Жовтневої революції» 19771991
«Контрактова площа» «Червона площа» 19761990
«Оболонь» «Проспект Корнійчука» 19801990
«Палац „Україна“» «Червоноармійська» 19841993
«Либідська» «Дзержинська» 19841993
«Олімпійська» «Республіканський стадіон» 19812011[5]

Пасажиропотік[ред.ред. код]

Станція Пасажиропотік, тис. осіб/добу
2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Героїв Дніпра 38,6 37,5 36,1 36,0 34,3 33,7 32,3 30,4
Мінська 51,5 50,8 50,3 50,7 47,8 45,5 44,9 46,8
Оболонь 38,9 40,4 42,0 41,9 38,8 35,4 33,8 33,9
Петрівка 52,9 53,3 53,3 52,8 48,9 46,2 44,7 44,4
Тараса Шевченка 15,5 16,5 16,6 16,6 15,0 14,5 14,8 15,1
Контрактова площа 42,1 41,3 42,0 43,7 41,0 39,4 39,5 41,0
Поштова площа 11,2 11,5 11,5 9,7 8,9 8,9 10,4 11,8
Майдан Незалежності 39,1 39,6 35,8 38,7 29,0 29,4 30,2 31,9
Площа Льва Толстого 28,2 29,3 30,5 30,7 28,5 27,1 26,9 26,7
Олімпійська 38,6 31,3 31,9 33,0 31,3 30,2 30,6 31,2
Палац «Україна» 38,6 37,5 36,1 36,0 34,3 33,7 18,7 18,9
Либідська 38,6 37,5 36,1 36,0 34,3 33,7 30,2 30,2
Деміївська 18,7 20,7 21,6 21,0 20,8 20,6 21,3
Голосіївська 16,8 15,6 15,7 14,9 14,6 14,5 15,0
Васильківська 25,9 18,9 19,1 18,2 18,5 19,1 20,2
Виставковий центр 21,5 23,4 22,3 12,3 11,7 12,7 13,5
Іподром 17,0 8,6 9,5 10,3 11,5 12,8
Теремки 23,0 23,2 24,4 26,3 27,9
Загалом по лінії,
тис. осіб/добу
420,4 462,4 478,0 497,4 476,4 460,9 461,7 473,0
Загалом по лінії,
тис. осіб/рік
153 432,00 168 815,84 176 482,62 182 829,98 173 912,50 168 246,96 168 985,1 172 639,8

Перспективи розвитку[ред.ред. код]

Перелік дільниць і об'єктів Довжина дільниць, км Кількість станцій Рік введення в експлуатацію
«Одеська», електродепо «Теремки» 1,5 1 Перспектива, після 2025
«Автовокзал „Теремки“», «Вулиця крейсера „Аврора“» 2,2 2 Перспектива, після 2020

Депо та рухомий склад[ред.ред. код]

Куренівсько-Червоноармійську лінію обслуговує електродепо «Оболонь».

На лінії експлуатують вагони серій 81-717/714, 81-553.1/554.1/555.1.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Пряма лінія начальника Київського метрополітену П. В. Мірошникова // «Комсомольская правда. Украина». — 2010. — 21 січня. (рос.)
  2. а б За 2010 рік метрополітен перевіз півмільярда пасажирів // «Українська правда. Київ». — 2011. — 18 січня.
  3. И. Л. Масленков, В. И. Дышло. Новая линия киевского метро // Строительство и архитектура. — 1971. — № 2. — С. 19—24, ил. (рос.)
  4. Схема розвитку метро // «Вечірній Київ». — 1963. — 9 березня.(укр.)
  5. Рішення Київської міської ради № 191/5578 від 25 травня 2011 року «Про перейменування станції Київського метрополітену» // Хрещатик. — 2011. — № 80 (3905). — 3 червня.

Посилання[ред.ред. код]


Метро Це незавершена стаття про метрополітени України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Лінії Київського метрополітену
.1.  Святошинсько-Броварська  .2.  Куренівсько-Червоноармійська  .3.  Сирецько-Печерська  .4.  Подільсько-Вигурівська  .5.  Лівобережна  .6.  Вишгородсько-Дарницька