Курети

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курети б'ють в щити, щоб заглушити плач маленього Зевса

Куре́ти (грец. Κουρήτες) — напівміфічне плем'я, що жило на Криті та в Евбеї. Назва вірогідно походить від «стрижка» і могла позначати різні реальні племена.

Курети в міфах[ред. | ред. код]

Рея віддала під опіку куретів малого Зевса, тому вони стали жерцями богині. Після об'єднання культів Реї й Кібели курети злилися з жерцями Кібели — корибантами.

Греки вважали, що курети своїми бучними танцями й ударами списів по щитах заглушували плач Зевса-немовляти і таким способом не дали Кроносу його відшукати. Є версія, за якою курети спочатку були демонами родючих сил землі, їхній культ був пов'язаний з культом Критського Зевса.

Курети в історії[ред. | ред. код]

Страбон в праці «Географія» (Книга X) згадує куретів як плем'я, яке за різними переказами жило або на Криті, або в Евбеї. Також він зазначав, що якісь курети жили в Акарнанії на півночі Греції та в Етолії та воювали з Етолом.

Цитуючи Аремаха Евбейського, Страбон пояснює походження назви племені від слова «стрижка». Курети носили довгі зачіски спереду і вибривали волосся ззаду. Вони населяли Халкіду в Евбеї, але були витіснені у Етолію, оскільки в битвах вороги хапали їх за волосся і не давали таким чином добре битися. Після цього курети стали відрощувати волосся на потилиці, а спереду стригти. Інша версія говорила, що курети носили одяг, подібний на жіночий, і дуже доглядали за волоссям, за що й отримали назву — «жіноподібні».

Крім того назва нібито велася і від гори з назвою Курія. Страбон зауважував, що численні перекази про куретів не дозволяють з'ясувати про кого саме ідеться в конкретній оповіді. Сам він схилявся до думки, що куретами називали не стільки конкретні племена, скільки учасників ритуальних військових танців, котрі носили довге волосся[1].

Роберт Грейвс стверджував, що курети з міфів відображають реальних охоронців, які супроводжували царів-жреців стародавньої Греції. Брязкання їхньої зброї було покликане відганяти злих духів під час виконання обрядів[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Страбон. Географія 6.1.1.
  2. Грейвс, Р. (1992). Мифы Древней Греции / Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. Москва: Прогресс. с. 28. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.
  • Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М. : Прогресс, 1992. — 620 с.
  • Strabo, Geography