Курилович Віталій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віталій Іванович Курилович
Rank insignia of militsiya of Ukraine 11 (horizontal).svg Майор
Курилович Віталій Іванович.jpg
Загальна інформація
Народження 18 грудня 1973(1973-12-18)
м. Тернопіль, Україна
Смерть 29 травня 2014(2014-05-29) (40 років)
м. Слов'янськ, Донецька область, Україна
Університет НА НГУ
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Геральдичний знак - емблема МВС України.svg МВС України
Рід військ Emblem of the National Guard of Ukraine, 2017.svg Національна гвардія
Формування 4-й полк НГУ, в/ч 3024
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
Начальник групи бойової та спеціальної підготовки
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Віталій Іванович Курилович (18 грудня 1973, м. Тернопіль, Україна — 29 травня 2014, м. Слов'янськ, Україна) — український військовий, майор Національної гвардії України. Начальник групи бойової та спеціальної підготовки.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 18 грудня 1973 року в місті Тернополі. Навчався у школі № 11, після переїзду родини в район «Східний» продовжив навчання у Тернопільській загальноосвітній школі № 14. Грав на гітарі, акордеоні, займався спортом.

З 1991 року проходив військову службу у Внутрішніх військах МВС України. На строкову військову службу призивався у Закарпатську область, в музичну роту, але він не захотів, — сказав, що піде тільки у внутрішні війська. Після строкової служби вирішив обрати професію військового і залишився служити за контрактом. Починаючи з 1993 року служив у військовій частині 3024 в Павлограді, — 4-й полк охорони особливо важливих державних об'єктів. Закінчив заочне відділення автотехнічного факультету Академії внутрішніх військ України. 01.03.2005 року наказом КВВ МВС України присвоєно звання «майор»[1]. За 22 роки служби в Павлоградському полку пройшов шлях від солдата до начальника групи бойової та спеціальної підготовки.

Загинув 29 травня 2014 року в зоні бойових дій під час антитерористичної операції у місті Слов'янськ Донецької області. Близько 12:30, поблизу Слов'янська, після розвантаження продуктів харчування на 4-й блокпост та проведення ротації особового складу, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого перебував майор Курилович. Під час падіння вибухнули паливні баки. В результаті події загинуло 12 чоловік: шість військовослужбовців Національної гвардії, включаючи двох членів екіпажу і генерала-майора Сергія Кульчицького, та шість представників спецпідрозділу МВС України (колишній спецпідрозділ «Беркут»)[2][3][4][5][6].

Похований 31 травня в Павлограді. 23 грудня 2015 перепохований у Тернополі[7].

Залишились батьки, дружина та двоє синів: 19-літній Дмитро і 10-річний Владислав.

Нагороди та відзнаки[ред.ред. код]

  • нагрудний знак «За зразкову службу» 1 та 2 ступеня,
  • медаль «10 років внутрішнім військам МВС України»,
  • медаль «20 років внутрішнім військам МВС України»,
  • орден «За мужність» III ступеня.
  • Орден «За мужність» І ступеня (20 червня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу (посмертно)[8]
  • «Почесний громадянин міста Тернополя» (2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, який виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[9].
  • навічно зарахований до списку особового складу військової частини 3024 Національної гвардії України[10].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Низький уклін та вічна пам’ять про нашого земляка // Офіційний сайт міста Павлоград, 6 червня 2014
  2. Офіційне повідомлення: терористи підбили гелікоптер МІ-8 Національної гвардії України // Архів 29.05.2014. Сайт НГУ. Оригінал http://vv.gov.ua/news.php?nid=4889&lang=ua
  3. Під Слов'янськом терористи збили вертоліт: загинули 10 військових з генералом Кульчицьким // УНІАН, 29 травня 2014
  4. Терористи збили під Слов'янськом український вертоліт – загинули 14 військових на чолі з генералом // «Щоденний Львів», 29 травня 2014
  5. Національна гвардія підтвердила загибель у збитому терористами вертольоті 12 силовиків // «Щоденний Львів», 29 травня 2014
  6. Заплаче мати не одна, заплаче Україна… // Сергій Дідик. «Іменем закону», 5 червня 2014
  7. У Тернополі перепоховали тіло загиблого Віталія Куриловича, що загинув під Слов'янськом // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 23 грудня.
  8. Указ Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 року «Про відзначення державними нагородами України»
  9. Звання «Почесний громадянин Тернополя» посмертно присвоїли Героям АТО // Тернопільська міська рада. — 2015. — 18 серпня.
  10. Політ у безсмертя… // Сайт НГУ, 30 Травень 2015

Джерела[ред.ред. код]

  • Дахновська, Т. І в Тернопіль прийшла лиха звістка... / Тетяна Дахновська // Вільне життя плюс. — 2014. — № 57 (18 лип.). — С. 3 — (Вічна пам’ять).
  • Зламали крила в «Градовій алеї»: Навіки будем у небеснім батальйоні // Вільне життя плюс. — 2014. — № 82 (10 жовт.). — С. 4.
  • Майор Курилович Віталій Іванович // Сайт НГУ.
  • Курилович Віталій Іванович // Книга пам'яті полеглих за Україну.

Посилання[ред.ред. код]