Курило Віталій Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віталій Семенович Курило
Курило Віталій.jpg
Народився 2 лютого 1957(1957-02-02) (64 роки)
смт Білокуракине, Луганська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь доктор педагогічних наук[d] і кандидат історичних наук
Заклад Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Членство Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2] і Народний депутат України
Партія безпартійний
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «10 років незалежності України»
Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня
Заслужений працівник освіти України
Відмінник освіти України
Нагрудний знак «Петро Могила»
Україна Народний депутат України
5-го скликання
безпартійний (БЮТ) 25 травня 2006 15 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» 23 листопада 2007 12 грудня 2012
8-го скликання
безпартійний (БПП) 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Віта́лій Семе́нович Кури́ло (нар. 2 лютого 1957, смт Білокуракине, Луганська область) — український учений, політик. Народний депутат України V, VІ, VІІІ скликань. Ректор Луганського університету ім. Шевченка, академік Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор. Колишній голова Луганської обласної організації партії «Батьківщина».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 2 лютого 1957 року у смт. Білокуракине Луганської області.

Освіта[ред. | ред. код]

Освіта вища — закінчив історичний факультет Луганського педагогічного інституту ім. Шевченка у 1982 році.

Трудову діяльність розпочав у 1974 році учителем у Білокуракинській середній школі. Працював учителем у Підгорівській вш та Старобільській сш № 3. У 1983—1986 рр. навчався в аспірантурі. З 1986 по 1996 рр. працював асистентом, доцентом, проректором у Луганському педінституті.

У 1987 році захистив кандидатську дисертацію з історії.

Кар'єра[ред. | ред. код]

У 1996-97 рр. обіймав посаду начальника Головного управління освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації.

З липня 1997 року — ректор Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. За час керівництва Курила В. С. інститут став класичним національним університетом.

У 2000 році захистив докторську дисертацію з історії педагогіки. Тема дослідження «Становлення і розвиток освіти та педагогічної думки Східноукраїнського регіону у ХХ ст.».

2006—2012 — президент Луганського університету ім. Шевченка. У 2012—2014 роках ректор цього ж університету. З квітня 2021 р. виконувач обов'язки ректора, Голова вченої ради університету. Очолює експертну раду при МОН України з захисту дисертацій з педагогічних наук та фізичного виховання і спорту. Член Президії Національної Академії педагогічних наук України.

Член виконкому Федерації волейболу України.

Член Президії Всеукраїнського товариства Знання.

Голова Луганського відділення Національної спілки краєзнавців України.

У 2010 р. обрано дійсним членом (академіком) Національної академії педагогічних наук України.

Політика[ред. | ред. код]

2006 — обраний народним депутатом V скл. від блоку Юлії Тимошенко. 2007 обраний народним депутатом VІ скл. (Батьківщина) 2014 — обраний народним депутатом VІІІ скл. (БПП) Був заступником голови комітету з питань науки і освіти у V—VІ скликанні та заступником голови комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування у VІІІ скликанні.

Наукові роботи[ред. | ред. код]

Автор понад 200 наукових робіт. Наукова школа Курила В. С. налічує 6 докторів та 15 кандидатів наук.

Найбільш відомі наукові роботи: «Освіта та педагогічна думка Східноукраїнського регіону ХХ ст.», «Педагогічна філософія», «Історія Донбасу», «Історія Луганського краю», «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. Сторінки історії: (1921—2021 рр.)» та ін.

Частина робіт написана у співавторстві з В.Подовим, Б.Коротяєвим, С.Савченком, А.Клімовим.

Курило у Верховній раді, 2018

Законотворча діяльність[ред. | ред. код]

У Верховній Раді України очолював депутатську групу по зв'язкам з Албанією, був співголовою групи по зв'язкам з Грецією, заступником голови по зв'язкам з Японією. Був заступником голови депутатської групи зі Східного партнерства.

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Батько Семен Євграфович (1929 р.н.), мати Анастасія Арсентіївна (1930 р.н.) — померли.
  • Одружений. 4 дітей, два сини і дві доньки.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]