Курило Віталій Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віталій Семенович Курило
Віталій Семенович Курило
Курило Віталій.jpg
Народився 2 лютого 1957(1957-02-02) (60 років)
смт Білокуракине, Луганська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Партія безпартійний
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «10 років незалежності України»
Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого 3 ступеня
Заслужений працівник освіти України
Відмінник освіти України
Нагрудний знак «Петро Могила»
Україна Народний депутат України
5-го скликання
безпартійний (БЮТ) 25 травня 2006 15 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» 23 листопада 2007 12 грудня 2012
8-го скликання
безпартійний (БПП) 27 листопада 2014
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Віталій Курило

Віта́лій Семе́нович Кури́ло (нар. 2 лютого 1957, смт Білокуракине, Луганська область) — український політик. Народний депутат України. Президент Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Колишній голова Луганської обласної організації партії ВО «Батьківщина».

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 2 лютого 1957 (Білокуракине, Луганська область); українець. Батько Семен Євграфович (1931), мати Анастасія Арсентіївна (1930) — пенсіонери; дружина Людмила Миколаївна (1961) — викладач коледжу; син Андрій (1981) — юрист; дочка Тетяна (1989).

Освіта вища — закінчив Луганський державний педагогічний інститут імені Т. Шевченка, історичний факультет у 1982 році.

Трудову діяльність розпочав із 1974 року вчителем історії в школах смт Білокуракиного та Старобільська Луганської області.

1982 року закінчив історичний факультет Ворошиловградського державного педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка.

Упродовж 1983–1986 рр. навчався в аспірантурі, а після її закінчення працював у Луганському державному педагогічному інституті ім. Т. Г. Шевченка на посадах асистента, доцента, заступника декана, проректора з навчальної роботи.

У 1987 році захистив кандидатську дисертацію з історії.

У 1996 р. перейшов на державну службу й працював начальником Головного управління освіти Луганської обласної державної адміністрації.

З липня 1997 року — ректор Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

У 2000 році захистив докторську дисертацію з педагогіки. Тема дослідження «Становлення і розвиток освіти та педагогічної думки Східноукраїнського регіону у ХХ ст.». Професор кафедри педагогіки.

З 2007 р. — президент Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Доктор педагогічних наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України, президент Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, академік-секретар Українського відділення Міжнародної академії наук педагогічної освіти, народний депутат України.

Курило В. С. очолює експертну раду ВАК України з педагогічних спеціальностей, член-кореспондент Національної Академії педагогічних наук України, Міжнародної академії наук педагогічної освіти, директор науково-дослідного центру «Вища освіта регіону» Інституту вищої освіти НАПН України.

Наукові доробки[ред.ред. код]

Курило В. С. — визнаний учений у галузі педагогічної науки, академік Національної академії наук України. Як учений працює над дослідженнями в галузі історії педагогіки та філософії педагогіки. Особливу увагу приділяє питанням розвитку освіти та педагогічної думки Східноукраїнського регіону (монографія «Освіта та педагогічна думка Східноукраїнського регіону у XX столітті», у співавторстві монографії «Історія Донбасу», «Історія Луганського краю»; близько 20 наукових статей).

Загалом науковий доробок В. С. Курила становить понад 100 наукових та навчально-методичних праць у тому числі 8 монографій (одноособово та у співавторстві). Підготував 2 доктора і 13 кандидатів наук. У 2007 році виконував грант МОН України «Розроблення та впровадження інноваційних педагогічних технологій в систему управління вищої освіти України».

Законотворча діяльність[ред.ред. код]

У 2006 році Віталій Курило був обраний народним депутатом Верховної ради України від блоку Юлії Тимошенко, працював заступником голови комітету Верховної ради України з питань науки і освіти. У 2007 році знову стає народним депутатом, очолює підкомітет з фахової освіти комітету Верховної ради України з питань науки і освіти.

У своїй законотворчій діяльності Віталій Семенович став автором або співавтором близько 20 законопроектів. Серед них такі як: законопроект № 2162 "Про внесення змін та доповнень до статті 61 Закону України «Про освіту» та до статті 64 Закону України «Про вищу освіту» (щодо умов оплати навчання), № 2362 «Про внесення змін до законів України щодо автономії національних вищих навчальних закладів», № 4241/1 «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запровадження зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти і встановлення відповідальності за порушення порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань та використання його результатів», № 7215, 8726 «Про національну систему кваліфікацій», № 6075-д "Про проведення парламентських слухань з порядком денним «Запровадження 12-річної загальної середньої освіти в Україні: проблеми та шляхи їх подолання» та інші.

Народний депутат України Віталій Курило вніс понад 20 поправок до прийнятих законів у Верховній Раді України, зокрема до Закону України «Про вищу освіту», «Про фізичну культуру і спорт», також до Податкового та Митного Кодексів України, до деяких ЗУ щодо пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, до ЗУ «Про державний бюджет» (2011, 2012 рр.).

Входить до депутатської групи Верховної Ради України «Реформи заради майбутнього». Крім своєї політичної та наукової діяльності, знаний як активний громадський діяч. Віталій Курило голова Луганської обласної організації Національної спілки краєзнавців України (з 1996), член правління НСКУ; президент Луганської обласної федерації гандболу (з 1997); голова Луганського обласного товариства «Знання».

Відзнаки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Указ Президента України від 1 грудня 2016 року № 533/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 25-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»