Курилів Ігор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курилів Ігор Володимирович
Народився 9 січня 1954(1954-01-09) (70 років)
Угорники, Станіслав, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність диригент, хормейстер
Alma mater Івано-Франківське музичне училище імені Дениса Січинського і Санкт-Петербурзький державний інститут культуриd
Заклад Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
Народний артист України Заслужений діяч мистецтв України Заслужений діяч культури Польщі

Ігор Володимирович Кури́лів (нар. 9 січня 1954(19540109), с. Угорники, нині у складі Івано-Франківської міськради) — український диригент, продюсер, культурно-громадський діяч, фольклорист, співак, поет, народний артист України (2019).[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

1975 — закінчив Івано-Франківське музичне училище.

2008 — закінчив Санкт-Пе­тербурзький університет культури і мистецтв.

Керував музичними ансамблями Івано-Франківської (зокрема, ансамбль «Гуцулочка»), Тернопільської, Білоруської філармоній.

Від 1995 — диригент концертних програм Софії Ротару.

З 1975 року товаришував з легендарним гуртом «Кобза», а 1999 року приєднався до відродженого гурту «Кобza original» як вокаліст.[2][3]

Є організатором і продюсером численних музичних проектів, зокрема — Міжнародного конкурсу скрипалів ім. Д. Ойстраха (2004, 2006; Одеса), Міжнародного музичного фестивалю «Дні Ойстраха в Одесі» (2007), фестиваль оперного та балетного мистецтва (2002, 2003; Ялта). Був диригентом 1-го Міжнародного конкурсу молодих виконавців «Крим Музик Фест» (2011; Ялта).

2016 — директор-розпорядник Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки.

В 2016 році видав збірку поезій «Флейти на вітрах».[4]

Ігор Курилів також має унікальне зібрання українського пісенного фольклору.[2]

Визнання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 28 листопада 2019 року № 868/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 28-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»
  2. а б Кобза [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] viterart.com
  3. Список учасників ВІА «Кобза». Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 18 липня 2020.
  4. «…Моє парадоксальне донкіхотство то лиш єдиний спосіб не померти передчасно» / Лариса Безсметрна // Культура і життя, № 4, 26 січня 2018. — с. 14 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 липня 2020. Процитовано 18 липня 2020.

Твори[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]