Яцек Куронь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яцек Куронь
пол. Jacek Kuroń
 
Народження: 3 березня 1934(1934-03-03)[1][2][…]
Львів, Польська Республіка[4]
Смерть: 17 червня 2004(2004-06-17)[1][2][…] (70 років)
Варшава, Республіка Польща[4]
Поховання: Військові Повонзки[6]
Країна: Республіка Польща
Релігія: атеїзм
Освіта: Варшавський університет (1964) і XXII Liceum Ogólnokształcące im. Jose Marti w Warszawied
Партія: Польська об'єднана робітнича партія (листопад 1953), Польська об'єднана робітнича партія (листопад 1964), Громадянський парламентський клубd, Citizens' Movement for Democratic Actiond, Демократична унія і Унія Свободи
Шлюб: Гражина Куронь і Данута Куронd
Діти: Мацей Куронь
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Я́цек Ян Ку́ронь (пол. Jacek Jan Kuroń; 3 березня 1934, Львів, Україна — 17 червня 2004, Варшава, Польща) — польський політик і державний діяч, видатний діяч антикомуністичної опозиції.

Біографія[ред. | ред. код]

З 1949 брав активну участь у діяльності прокомуністичного Польського союзу молоді (ПСМ). З 1952 був штатним інструктором харцерської організації та вступив у Польську об'єднану робочу партію (ПОРП). У листопаді 1953 виключений з ПСМ і ПОРП за критику ідеологічної концепції ПСМ.

Закінчив історичний факультет Варшавського університету (1957). Діяч незалежного студентського руху у 1960-х роках. За «відкритий лист до партії» (1965; з Каролем Модзелевським), що критикував бюрократизм і класовий характер режиму у Польській Народній Республіці з позицій демократичного марксизму, засуджений до 3 років ув'язнення (звільнений у 1967). У 1968 за організацію студентських страйків засуджений до трьох з половиною років ув'язнення.

У вересні 1976 став одним із засновників Комітету захисту робітників (пол. Komitet Obrony Robotników), в 1977 — Комітету громадської самооборони (пол. KSS KOR; пол. Komitet Samoobrony Społecznej KOR), учасник нелегальної преси й підпільної системи політичної самоосвіти.

Один із авторів стратегії діяльності незалежної профспілки «Солідарність» (1980). З упровадженням воєнного стану 13 грудня 1981 інтернований, в 1982 заарештований за обвинуваченням у спробі повалення державного ладу. Звільнений за амністією (1984).

Учасник «Круглого столу» (1989), що призвів до частково вільних виборів й перемоги на них «Солідарності». Депутат Сейму (1989—2001); міністр праці та соціальної політики (1989—1990; 1992—1993). На президентських виборах у 1995 році висувалася його кандидатура.

Наприкінці свого життя критично оцінював результати капіталістичних трансформацій у країнах Центрально-Східної Європи. В інтерв'ю 2001 року заявив:

Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином. І ось доказ: я думав, що капіталізм може реформувати сам себе, все необхідне, наприклад робітниче самоврядування... Ось доказ моєї сліпоти... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм» [7].
Місце поховання, кладовище Військові Повонзки, Варшава

Похований на військовому цвинтарі Повонзки у Варшаві.

Його син, Мацей — кухар (1960—2008).

Праці[ред. | ред. код]

Українські переклади[ред. | ред. код]

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороджений польським орденом Білого Орла (1998), французьким орденом Почесного легіону, німецьким Орденом «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», українським орденом Ярослава Мудрого, литовським орденом Гедимінаса, міжнародним Орденом Усмішки. У липні 2012 року на будинку на вулиці Стрийській, 38 у Львові, де мешкав Куронь, відкрито меморіальну таблицю[8].

2018 року Львівська міськрада присвоїла ім'я Яцека Куроня площі біля Генерального консульства Польщі[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11900111X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. The Fine Art Archive — 2003.
  6. Pożegnanie Jacka KuroniaВаршава, 2004.
  7. Как правительство исцеляло польскую экономику после 1989 года
  8. Вербовська М. Згадка про Яцека Куроня // Львівська газета. — 12 липня 2012. — № 38 (677). — С. 4.
  9. У Львові відкрили площу імені польського діяча і дисидента, друга України Яцека Куроня. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]