Яцек Куронь

Яцек Куронь пол. Jacek Kuroń
Народження:	3 березня 1934(1934-03-03)[…] Львів, Польська Республіка
Смерть:	17 червня 2004(2004-06-17)[…] (70 років) Варшава, Республіка Польща
Поховання:	Військові Повонзки
Країна:	Республіка Польща
Релігія:	атеїзм
Освіта:	Варшавський університет (1964) і XXII Liceum Ogólnokształcące im. Jose Marti w Warszawied
Партія:	Польська об'єднана робітнича партія (листопад 1953), Польська об'єднана робітнича партія (листопад 1964), Громадянський парламентський клубd, Citizens' Movement for Democratic Actiond, Демократична унія і Унія Свободи
Шлюб:	Гражина Куронь і Данута Куронd
Діти:	Мацей Куронь
Нагороди:	Saint George medald (1994) Wprost Person of the Yeard (1994) Почесний громадянин Львова (2002)
Медіафайли у Вікісховищі

Я́цек Ян Ку́ронь (пол. Jacek Jan Kuroń; 3 березня 1934, Львів, Україна — 17 червня 2004, Варшава, Польща) — польський політик і державний діяч, видатний діяч антикомуністичної опозиції.

Біографія

З 1949 брав активну участь у діяльності прокомуністичного Польського союзу молоді (ПСМ). З 1952 був штатним інструктором харцерської організації та вступив у Польську об'єднану робочу партію (ПОРП). У листопаді 1953 виключений з ПСМ і ПОРП за критику ідеологічної концепції ПСМ.

Закінчив історичний факультет Варшавського університету (1957). Діяч незалежного студентського руху у 1960-х роках. За «відкритий лист до партії» (1965; з Каролем Модзелевським), що критикував бюрократизм і класовий характер режиму у Польській Народній Республіці з позицій демократичного марксизму, засуджений до 3 років ув'язнення (звільнений у 1967). У 1968 за організацію студентських страйків засуджений до трьох з половиною років ув'язнення.

У вересні 1976 став одним із засновників Комітету захисту робітників (пол. Komitet Obrony Robotników), в 1977 — Комітету громадської самооборони (пол. KSS KOR; пол. Komitet Samoobrony Społecznej KOR), учасник нелегальної преси й підпільної системи політичної самоосвіти.

Один із авторів стратегії діяльності незалежної профспілки «Солідарність» (1980). З упровадженням воєнного стану 13 грудня 1981 інтернований, в 1982 заарештований за обвинуваченням у спробі повалення державного ладу. Звільнений за амністією (1984).

Учасник «Круглого столу» (1989), що призвів до частково вільних виборів й перемоги на них «Солідарності». Депутат Сейму (1989—2001); міністр праці та соціальної політики (1989—1990; 1992—1993). На президентських виборах у 1995 році висувалася його кандидатура.

Наприкінці свого життя критично оцінював результати капіталістичних трансформацій у країнах Центрально-Східної Європи. В інтерв'ю 2001 року заявив:

Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином. І ось доказ: я думав, що капіталізм може реформувати сам себе, все необхідне, наприклад робітниче самоврядування... Ось доказ моєї сліпоти... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм» .

Місце поховання, кладовище Військові Повонзки, Варшава

Похований на військовому цвинтарі Повонзки у Варшаві.

Його син, Мацей — кухар (1960—2008).

Праці

Українські переклади

• Куронь Яцек. Поляки та українці: важкий діалог. — К.: Дух і літера, 2012. — 264 с. ISBN 978-966-378-249-2

Визнання

Нагороджений польським орденом Білого Орла (1998), французьким орденом Почесного легіону, німецьким Орденом «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», українським орденом Ярослава Мудрого, литовським орденом Гедимінаса, міжнародним Орденом Усмішки. У липні 2012 року на будинку на вулиці Стрийській, 38 у Львові, де мешкав Куронь, відкрито меморіальну таблицю.

2018 року Львівська міськрада присвоїла ім'я Яцека Куроня площі біля Генерального консульства Польщі.

Джерела

• С. В. Кульчицький. Куронь Яцек [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 526. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• С. В. Кульчицький. Куронь Яцек [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.

Посилання

• Олег Гринчук. Дванадцять років без Куроня // Zbruch, 18.06.2016 [Архівовано 27 червня 2016 у Wayback Machine.]
• Яцек Куронь // Дух і Літера
• На сайті «Журнального залу» [Архівовано 5 лютого 2012 у Wayback Machine.]