Курочка Анатолій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курочка Анатолій Михайлович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 30 серпня 1967(1967-08-30)
Сліпорід-Іванівка, Гребінківський район
Смерть 19 серпня 2014(2014-08-19) (46 років)
Іловайськ
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Дєд»
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Спеціальна міліція
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Анато́лій Миха́йлович Курочка (1967—2014) — старший сержант, Міністерство внутрішніх справ України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1967 року в селі Сліпорід-Іванівка (Гребінківський район, Полтавська область). Закінчив Дніпродзержинський технікум фізичної культури, проходив строкову службу в лавах РА. З 1989 року проживав у Пирятині, працював робітником у ПАТ «Пирятинський сирзавод», згодом у будівельних бригадах.

Доброволець, у червні 2014-го мобілізований, старший сержант міліції, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Шахтарськ».

Загинув 19 серпня 2014 року під час боїв за визволення Іловайська. Тоді ж полягли Москаленко Володимир Васильович та Горячевський Олександр Олександрович.

Похований в місті Пирятин. 22—23 серпня 2014-го в Пирятині оголошені днями жалоби.

Вдома лишилися дружина, дорослі донька і син, троє внуків.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • Вшановується 19 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 2, місце 12.
  • «Лицарський хрест Добровольця» (посмертно)
  • «Іловайський Хрест» (посмертно)
  • Занесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради (посмертно)[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]