Курсан (вождь)
| Курсан | |
|---|---|
| Угорський кенде | |
| Початок правління: | ? |
| Кінець правління: | 904 |
|
| |
|
| |
| Дата народження: | невідомо |
| Місце народження: | невідомо |
| Країна: | Угорщина |
| Дата смерті: | 904 |
| Місце смерті: | Братислава |
| Династія: | Одне з основних племен мадярів |
Ку́рсан (угор. Kurszán; убитий в 904)[1] — був кенде (угорський релігійний, "сакральний вождь"), співправитель Арпада.
Угорські завоювання[ред. | ред. код]
Курсан мав вирішальну роль у завоюванні угорцями Паннонського басейну (Honfoglalás)[2]. У 892 або 893 році разом з Арнульфом Каринтійським Курсан атакував Велику Моравію, щоб убезпечити східні кордони Франкської держави; Арнульф віддав йому всі завойовані в Моравії землі. Курсан також окупував землі Південної Угорщини, що належали Болгарському царству. Усвідомивши вразливість країни для атаки з півдня, він увійшов до альянсу з візантійським імператором Левом VI, і вони спільним ударом розбили болгарську армію Симеона I.
Загибель[ред. | ред. код]
Влітку 904 року Людовик IV Дитя запросив Курсана і його людей для переговорів на річку Фіша, де вони всі були вбиті[3][4]. Після цього Арпад став правити одноосібно, і зайняв частину території, що належала його колишньому партнерові. Сім'я Курсана оселилася в районі Обуди, де побудувала Курсанвара («Замок Курсана»); після смерті Курсана члени його родини змінили прізвище на Карталь (Карт-ель, в перекладі з тюркського «Старший рід»). Є топонімічні сліди Курсан (Kurszán) на правій стороні Дунаю[5].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Acta historica Academiae Scientiarum Hungaricae, Volume 9 [Архівовано 28 грудня 2013 у Wayback Machine.], Magyar Tudományos Akadémia, 1963, p. 353
- ↑ Györffy, György (1959). Tanulmányok a magyar állam eredetéről. Budapest: Akadémiai Publishing Company. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2015.
- ↑ Timothy Reuter; Rosamond McKitterick (2005). The New Cambridge Medieval History. Cambridge University Press. ISBN 0-521-36447-7. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2015.
- ↑ Andrew L. Simon, Istvan Lazar (2001). Transylvania: A Short History. ISBN 1-931313-21-0. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 8 жовтня 2015.
- ↑ Gyula and the Gyulas (History of Transylvania). Institute of History of the Hungarian Academy of Sciences, joint publication with the Hungarian Research Institute of Canada, a research ancillary of the University of Toronto. 2001. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. Процитовано 8 жовтня 2015.