Курсенієки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курсенієки
Кількість ~ 7 осіб
Ареал

Німеччина Німеччина

раніше Литва Литва
Близькі до: латиші, литовці
Мова курсенієцький говір, німецька мова
Релігія Лютеранство

Курсенієки — майже вимерлий балтійський народ, раніше проживає на території Куршської коси. Є колишніми жителями Східної Пруссії, які говорять на курсенієцькому говорі — вимираючому діалекті латиської мови.

Історія[ред. | ред. код]

Поширення курсенієків у 1649

Походження курсенієків залишається неясним: за однією з версій, вони — нащадки древнього племені куршів, яке раніше населяло Куршську косу. Під час завоювань тевтонських лицарів Куршська коса стала практично безлюдною.

У процесі різних міграцій куршів в XIV–XVII ст., з Курляндії вони оселилися поблизу Мемеля та Самбії. Вони зберегли свою стару назву курші, а курсенієки, які залишилися жити в Курляндії, стали називатися латишами. Курсенієки були асимільовані німцями.

Наприкінці XIX століття їх чисельність становила 4 000 осіб. Ближче до кінця Другої світової війни курсенієки бігли від Червоної армії в центральну Німеччину, покинувши Куршську косу.

Культура[ред. | ред. код]

Будинок
Вимпел в Ніде

Курсенієки за віросповіданням є лютеранами як і всі колишні жителі Східної Пруссії, хоча деякі давні язичницькі звичаї були збережені. Більшість — двомовні, знали дві і навіть три мови: курсенієцькою мовою вони користувалися в родині та на риболовлі, німецькою — в повсякденному спілкуванні (на національному рівні в Німеччині) та нарешті німецькою та литовською мовами — в церковному богослужінні. Більшість курсенієків були рибалками (див. куренас — традиційна човен рибалок Курської коси, що використовувавсь до Другої світової війни). Першим, хто проявив інтерес до їхньої культури, був Пауль Кваука, член руху території Мемельланда. Його книга нім. «Kurisches Wörterbuch» («Куршський словник») є дуже цінним джерелом інформації. Роботи, що описують спадщину курсенієків, продовжує один з останніх курсенієків Річард Піч.

Посилання[ред. | ред. код]