Курська (станція метро, Арбатсько-Покровська лінія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 55°45′33″ пн. ш. 37°39′39″ сх. д. / 55.75917° пн. ш. 37.66083° сх. д. / 55.75917; 37.66083

Курська
Арбатсько-Покровська лінія
Загальні дані
Тип Пілонна трисклепінна
Глибина закладення 30,7 м
Кількість 1
Тип Острівна
Форма Пряма
Дата відкриття 13 березня 1938 року
Архітектор(и) Л. М. Поляков[ru]
Інженер(и)-конструктор(и) М. М. Комаров, Г. І. Кібардін
Пересадка на Москва-Пасажирська-Курська,
Курська
Чкалівська
А: 024, 40, Б;
Тм: 4, 32, 45
Виходи до Площа Курського вокзалу, вулиця Земляний Вал
Час відкриття 5:30
Час закриття 1:00
Код станції 046, Ку
Мапа
Арбатсько-Покровська лінія
Щолковська
Первомайська
Ізмайловська
ТЧ-3 «Ізмайлово»
Партизанська
Семеновська
Електрозаводська
Бауманська
Курська 
     
Площа Революції
Арбатська
Смоленська
Київська
Парк Перемоги
Слов'янський бульвар
Кунцевська
Молодіжна
Крилатське
Строгіно
М'якініно
Волоколамська
Митино
ТЧ-16 «Митино»

«Курська» (рос. Курская) — станція Арбатсько-Покровської лінії Московського метрополітену. Розташована під вулицею Земляний Вал між станціями «Бауманська» і «Площа Революції», на території Басманного району Центрального адміністративного округу Москви.

Відкрита 13 березня 1938 у складі черги «Вулиця Комінтерну» (нині «Олександрівський сад») — «Курська» (друга черга будівництва). Назву отримала по Курському вокзалу, поблизу якого розташована. Станція має пересадки на однойменну станцію Кільцевої лінії і станцію «Чкалівська» Люблінсько-Дмитрівської лінії.

Технічна характеристика[ред. | ред. код]

Конструкція станції — пілонна трисклепінна (глибина закладення — 30,7 м). Споруджена за типовим проєктом. Діаметр центрального залу 9,5 м, бокових залів — 8,5 м.

Історія[ред. | ред. код]

Історія проєктування станції «Курська» пов'язана з історією проєктування Покровського радіуса Московського метрополітену, який мав починатися біля бібліотеки імені Леніна і закінчуватися в Ізмайлово. Перший проєкт Покровського радіусу з'явився в 1932. Біля Курського вокзалу передбачалося побудувати станцію. У генеральному плані реконструкції Москви 1935 було остаточно затверджено розташування майбутньої станції метро «Курська». У первинному проєкті станція називалася «Курський вокзал»[1].

Будівництво метро «Курська» здійснювалося закритим способом. Розташування станції в плані було обумовлено вимогами найраціональнішого обслуговування пасажирів Курського вокзалу і подальшого напрямку траси Покровського радіуса до Спартаківської площі з обходом Московського газового заводу[2]. Крім того, відсутність остаточного проєкту планованої реконструкції Курського вокзалу змусило проєктувальників розташувати станцію діагонально по відношенню до площі Курського вокзалу[2]. Передбачалося два виходи: на місці будівлі багажного відділення Курського вокзалу (зі східного торця) і в одному з житлових будинків на Садовій вулиці (із західного торця)[2]. Але проєкт західного виходу не був здійснений. Станція була відкрита 13 березня 1938 у складі ділянки «Вулиця Комінтерну»-«Курська» другої черги Московського метрополітену[3].

Під час Великої Вітчизняної війни станція «Курська» служила бомбосховищем, як і інші станції московського метро[4]. На станції був розміщений філіал Державної публічної історичної бібліотеки[5][6]. У 1950 було відкрито перехід на станцію «Курська» Кільцевої лінії[3], а також ще один вихід в наземний вестибюль. У 1996 відкрився перехід з західного торця на станцію «Чкалівська» Люблінської лінії[3]. У 1997 і 2000 роках на станції були встановлені нові ескалатори[7].

Вестибюлі і пересадки[ред. | ред. код]

Станція має один підземний вестибюль (загальний зі станцією Кільцевої лінії), в який можна вийти з східного торця. Центральний зал з'єднується з проміжним вестибюлем трьома ескалаторами типу ЕТ-3М, встановленими у 2000 році[7].

Перехід на Кільцеву лінію, відкрито в 1950 році, знаходиться в центрі залу. Там перехідна камера зі сходами на спуск і на підйом. Далі довгий коридор виводить до містка над платформою в сторону «Таганської» і сходах в центрі залу «Курської-кільцевої»[8].

Перехід на Люблінську лінію — у західному торці через прибудову, що подовжує центральний зал, по короткому ескалаторному тунелю і короткому переходу з арками в аванзал «Чкалівської»[8]. Прибудова, що подовжує центральний зал, була побудована спеціально для переходу через раніше глухий західний торець станції в 1996 році[3].

Колійний розвиток[ред. | ред. код]

Колійний розвиток станції Курська
Колійний розвиток станції Курська

Станція була кінцевою на Арбатсько-Покровській лінії до 1944. За станцією розташовано пошерсний з'їзд, яким обертали потяги до продовження лінії на схід, і зараз використовують для обороту при нештатних ситуаціях, а також для службових перевезень[9]. На станції 2 стрілочних переводи.

Архітектура і оздоблення[ред. | ред. код]

Вестибюль[ред. | ред. код]

Проміжний вестибюль — велике кубічне приміщення, з якого в одну сторону широкий прохід виводить в круглий колонний вестибюль. У центрі нього стоїть потужна, кругла, колона що розвивається вгору. База цієї колони як би заглиблена в підлогу, а поглиблення обведено по колу невеликим гранітним бортиком[10]. Поверхня колони покрита ліпниною рослинних мотивів. На ній також розміщені невеликі ліпні медальйони з сільськими сценками[10]. Стеля залу спирається на стовп, а також на два кільця колон. Ці колони — круглі, каннеліровані, оздоблені сургучно-червоним мармуром, і квадратні — світло-кремовим мармуром. Стіни залу оздоблені рожевим і жовтуватим мармуром Газганського родовища[10].

До круглого залу через перехідну камеру примикає касовий зал. Круглий зал відділяється від касового чотирма пілонами, овальними в плані і розташованими довгою віссю. Між ними — лінія турнікетів. Касовий зал являє собою прямокутне приміщення, плоску стелю якого підтримують крім пілонів циліндричні колони[11]. Зал оздоблено в темних тонах. Стіни, пілони і колони оздоблені чорним з білими прожилками мармуром родовища давалу. Підлога оздоблена плитами чорного габро і темно-сірого граніту. У касовий зал ведуть три сходи, розташовані по його довгій стороні, навпроти пілонів і турнікетів[11]. В середині знаходиться широкі сходи, що ведуть в зал очікування Курського вокзалу і в коридор під усіма залізничними коліями до Нижнього Сусального провулку. Стіни сходової камери оздоблені білим мармуром.

В іншому виході з проміжного вестибюля — довгий з поворотом коридор до міжповерхових ескалаторів типу ЕТ-5М, встановлених в 1997 році[7], які виводять в наземний касовий вестибюль на першому поверсі житлового будинку на площі Курського вокзалу[12].

Станція[ред. | ред. код]

Оздоблення станції, вестибюлів і переходів присвячено сільському господарству. Склепіння станції спирається на два ряди потужних пілонів, оздоблених сірим з білими прожилками мармуром Уфалейського родовища[12]. Круглі отвори на пілонах оздоблені декоративними решітками з позолоченого металу з зображенням колосків і з укріпленими на них світильниками. Крім того, зал освітлюється люстрами-тарілками. Стеля станції прикрашений рельєфним орнаментом з ліпними вставками[13]. Підлога в центральному залі викладена сірим гранітом, в бічних залах — тим же гранітом з геометричними вставками чорного діабазу і червоного граніту[12]. Колійні стіни покриті зверху білою керамічною плиткою, а знизу — чорним мармуром[9].

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Проєктування та перші черги будівництва. metro.molot.ru. Архів оригіналу за 15 квітня 2011. Процитовано 11 березня 2011. 
  2. а б в Друга черга Московського метрополітену. Журнал «Строительство Москвы». 1935 год. Архів оригіналу за 20 жовтня 2009. Процитовано 14 березня 2011. 
  3. а б в г Курська. Арбатсько-Покровська лінія. Офіційний сайт Московського метрополітену. Архів оригіналу за 13 жовтня 2009. Процитовано 14 мая 2012. 
  4. Москва цвета солдатской шинели. his.1september.ru. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 8 января 2011. 
  5. Конкурс «История Московского метрополитена». Итоги четвертого тура. Официальный сайт Московского метрополитена. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 18 марта 2011. 
  6. Государственная публичная историческая библиотека России // Энциклопедия «Москва» / Под ред. С. О. Шмидта. — М. : Большая Российская энциклопедия, 1997. — 976 с.
  7. а б в Основные характеристики эскалаторов. Официальный сайт Московского метрополитена. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 6 лютого 2012. 
  8. а б Наумов, 2010, с. 195.
  9. а б Чередниченко, 2010, с. 320.
  10. а б в Наумов, 2010, с. 271.
  11. а б Наумов, 2010, с. 272.
  12. а б в Наумов, 2010, с. 196.
  13. Арбатско-Покровская линия. Станция «Курская». news.metro.ru. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 18 жовтня 2011. 
Попередня станція Лінія Наступна станція
Бауманська   Арбатсько-Покровська лінія   Площа Революції