Курт Бреннеке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курт Бреннеке
нім. Karl Albert Kurt Brennecke
Народився 16 грудня 1891(1891-12-16)
Salzgitter-Ringelheimd, Зальцгіттер, Нижня Саксонія, Німецька імперія
Помер 30 грудня 1982(1982-12-30) (91 рік)
Бонн, ФРН
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності з 1910
Військове звання Rank insignia of General of the Wehrmacht.svg генерал від інфантерії
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
Хрест «За вірну службу» (Шаумбург-Ліппе)
Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «За Атлантичний вал»
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Командор ордена За заслуги перед ФРН

Карл Альберт Курт Бреннеке (нім. Karl Albert Kurt Brennecke; 16 грудня 1891, Зальцгіттер30 грудня 1982, Бонн) — німецький офіцер, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

Учасник Першої світової війни. 18 жовтня 1914 року був важко поранений і до червня 1915 року перебував у шпиталі; командир батальйону. З 18 лютого по 23 березня 1919 року — комендант штаб-квартири добровольчого корпусу «Бергманн». Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. Закінчив секретні офіцерські курси в Берліні (1925). З 1 січня 1934 по 20 травня 1935 року — командир 2-го автотранспортного батальйону (з 1 жовтня 1934 року — батальйон «Штеттін»). З 1 червня 1935 року — начальник штабу 8-го військового округу і 8-го армійського корпусу, з 24 листопада 1938 року — 6-ї групи сухопутних військ. З 26 серпня 1939 року — начальник штабу 4-ї армії. Учасник Польської і Французької кампаній. З 25 жовтня 1940 року — начальник штабу групи армій «C», з 21 червня 1941 по 17 січня 1942 року — «Північ». З 19 лютого 1942 по 27 січня 1943 року — командир 43-го армійського корпусу (з перервою з 28 червня по 15 серпня 1942), з яким вів бої в районі Юхнова і Спас-Дем'янська. З 15 червня 1943 року — начальник курсів дивізійних і корпусних командирів.8 травня 1945 року взятий в полон американськими військами. 31 березня 1948 року звільнений. Брав участь у створенні бундесверу, в 1955-56 роках — член Експертного комітету.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 155.
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 243.

Посилання[ред. | ред. код]