Курт Танк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курт Танк
Kurt Waldemar Tank
Bundesarchiv Bild 183-L18396, Kurt Tank.jpg
Курт Танк (1941)
Народився 24 лютого 1898(1898-02-24)
Бро́мберг-Шведенхоє[1], Провінція Позен, Німецька імперія
Помер 5 червня 1983(1983-06-05) (85 років)
Мюнхен, ФРН
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Третій Рейх Третій Рейх
Flag of Germany.svg ФРН
Національність Німець
Діяльність авіакосмічний інженер, інженер, науковець, викладач університету, льотчик-випробувач
Сфера роботи Авіабудування
Alma mater Берлінський технічний університет
Вчене звання Професор
Мова творів німецька
Заклад Focke-Wulf-Flugzeugbau AG
Німеччина
Fábrica Argentina de Aviones
Аргентина
Hindustan Aeronautics Limited
Індія
Учасник Перша світова війна
Відомий завдяки: конструюванням літаків
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Звання Професор

Курт Танк (нім. Kurt Waldemar Tank; *24 лютого 1898, Бро́мберг-Шведенхоє, Німецька імперія — †5 червня 1983, Мюнхен, ФРН) — німецький авіаційний конструктор, льотчик-випробувач, очолював конструкторський відділ компанії «Фокке-Вульф» (нім. Focke-Wulf-Flugzeugbau AG) з 1931 до 1945. Був розробником таких літаків періоду Другої світової війни, як винищувач Fw 190, винищувач-перехоплювач Ta 152, тактичний розвідувальний літак Fw 189 та багатофункціональний Fw 200 «Condor». Після війни Танк протягом двох десятиліть проектував літаки за кордоном: спочатку працював у Аргентині, а пізніше — в Індії. У 1968 повернувся до Німеччини[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 24 лютого 1898 в родині професійного військового-гренадера. Учасник Першої світової війни, у 1915 добровільно пішов на фронт. Воював на Східному фронті у 71-му Ерфуртському піхотному полку. Закінчив війну лейтенантом, командиром роти, з пораненням та нагородами за хоробрість. Після війни сім'я вимушена була переїхати в Потсдам, під Берліном, у зв'язку з відчуженням Польщею земель, на яких вони мешкали. Від 1918 по 1919 — у Фрайкорі в Веймарі. Від 1920 по 1922 навчався в Берлінському технічному університеті на кафедрі електротехніки.

З 1923 працював на авіаційному заводі «Rohrbach Metallflugzeugbau» у Берліні, де брав участь у створенні гідропланів (літаків зі зльотом-посадкою на воду) та пасажирських літаків, зокрема, Ro.VIII «Roland». У 1924 одружився на Шарлоті Тойфель (нім. Charlotte Teufel). 1925 Танк влаштувався на роботу льотчиком-випробувачем у фірму «Альбатрос». 1 січня 1930 прийняв керівництво конструкторським бюро Баварських авіазаводів в Аугсбурзі до їх приєднання до компанії «Фокке-Вульф»[3]. У 1931 Курт Танк — керівник конструкторського бюро та льотних випробувань на підприємстві «Фокке-Вульф» у Бремені[4].

З 1932 — член НСДАП. На початку 1943 Курту Танку було присвоєно звання професора Технічного університету Брауншвейга.

У компанії «Фокке-Вульф»[ред. | ред. код]

Гюнтер Шпехт (нім. Günther Specht) та Курт Танк (праворуч)

Із 1 Листопада 1931 Курт Танк — керівник конструкторського бюро та льотних випробувань на підприємстві «Фокке-Вульф» у Бремені, а з 1933 — технічний директор. Тут під його керівництвом у довоєнні часи створили низку широко відомих літаків: Fw 44, Fw 56, Fw 58 та Fw 62. У 1936 отримує звання «Капітан корабля» (нім. Flug-Kapitän). До 1938 Танк особисто здійснював перший політ на кожному створеному під його керівництвом літаку.

Проте найвідоміші літаки Танк розробив напередодні Другої світової. У 1936 для Люфтганзи розроблено чотиримоторний Focke-Wulf Fw 200 «Condor». Загальне керівництво проектом здійснював Танк, а безпосереднє — інженер Вільгельм Бансемір (нім. Wilhelm Bansemir). Цей літак проектувався як пасажирський авіалайнер для ліній середньої та великої протяжності, в тому числі трансатлантичних і трансконтинентальних перевезень, а під час Другої світової війни виконував завдання з далекої морської розвідки, морського бомбардування, транспортних перевезень та розвідки погоди. У 1937 розроблено тактичний розвідник Fw 189, а в 1939 — багатоцільовий Fw 190 — один з найкращих винищувачів свого часу, який широко застосовувався в ході війни як штурмовик.

1939 Танка призначено членом ради авіаційних досліджень. З 1943 всі типи нових літаків, створених під його керівництвом, згідно зі спеціальним наказом, підписаним Герінгом, позначалися двома першими літерами його прізвища — «Ta».

Наприкінці 1942 Курт Танк та інженер Ханс Мултхоп (нім. Hans Multhopp) очолили групу розробки нового передового проекту турбореактивного винищувача Focke-Wulf. У 1945 підготовлений проект отримав позначення Ta 183. Винищувач став зразком для всієї повоєнної реактивної авіації подібного класу. Танк — автор дископодібного вертольота, який, проте, не був випробуваний[5].

8 квітня 1945 Танк був захоплений британською секретною службою в Bad Eilsen[2].

Повоєнний період[ред. | ред. код]

Після війни Курт Танк залишився без роботи. У 1945 заснував власну фірму «Ingenieurbüro Tank». У вересні 1946 відбулася зустріч із Куртом Танком начальника ОКБ-1 (СРСР) Олехновича, який цікавився можливістю залучення його до проектів бюро. Проте, після цього Танк із радянськими конструкторами на зв'язок більше не вийшов. Пізніше Танка намагалися залучити й англійці, але теж без результату.

В Аргентині[ред. | ред. код]

Курт Танк і Хуан Перон оглядають I.Ae. 33 Pulqui II

Наприкінці 1946 Танк під ім'ям професора Педро Матіса (ісп. Pedro Matthies) з командою фахівців через Данію, з документами, виданими офіційними особами цієї країни, виїхав до Аргентини. Розробляв на основі Focke-Wulf Ta 183 перший аргентинський реактивний винищувач I.Ae. 33 Pulqui II для уряду Хуана Перона[6]. Перший політ здійснено 16 червня 1950 випробувачем — капітаном Гільєрмо Вайсом[7]. Всього було побудовано 5 літаків, однак фінансова криза та катастрофа одного з них під час параду поклала кінець подальшим розробкам. Також було розроблено багатоцільовий літак «Уанкеро» та проект пасажирського авіалайнера «Кондор». У 1954 багато німецьких фахівців покинули Аргентину, серед них був і Танк.

HAL HF-24 «Marut»

В Індії[ред. | ред. код]

Конструктор переїхав до Індії. Спочатку працював директором Мадраського технологічного інституту, де одним із його учнів був Абдул Калам[8]. Пізніше уряд доручив йому розробку та побудову першого в історії цієї країни власного військового реактивного літака, винищувача-бомбардувальника HAL HF-24 «Marut» (укр. Дух Вітру). Прототип здійснив перший політ 17 червня 1961. Перший серійний екземпляр полетів у листопаді 1967. Літак застосовувався протягом 1971 у бойових діях на кордоні з Пакистаном, перебував на озброєнні ВПС Індії з 1961 по 1985. Останні літаки «Marut» були зняті з експлуатації в середині 1980-х років[9].

Танк здійснював загальне конструкторське супроводження й іншого проекту винищувача — єгипетського легкого реактивного Helwan НА-300, створеного на базі літака Р-300, що проектувався в Іспанії під керівництвом Віллі Мессершмітта[10].

Останні роки[ред. | ред. код]

Із Індії Танк у 1968 повернувся до Німеччини для роботи консультантом у компанії «Мессершмітт-Бельков-Блюм». Прожив свої останні роки в Берліні та Мюнхені. Помер 5 червня 1983 в Мюнхені, у віці 85 років. Після кремації прах Танка, згідно з його бажанням, було розвіяно над Ріо-де-ла-Плата.

Літаки Курта Танка[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg На обкладинці журналу «Adler»
Searchtool.svg Курт Танк із Джавахарлалом Неру
Searchtool.svg З міністром оборони Shri YB Chavan

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела з інтернету та література[ред. | ред. код]