Курус Ігор Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Курус

Ігор Федорович Ку́рус (народився 2 січня 1970(19700102) в місті Стебник Львівської області) — український журналіст, громадський діяч. Координатор Громадської кампанії «За відповідальну владу». Директор Міжнародного фонду Івана Франка.

Освіта[ред. | ред. код]

  • 1997 — закінчив Київський інститут культури за спеціальністю «Народна художня творчість»,
  • 2003 — закінчив Державну академію керівних кадрів культури та мистецтв і здобув кваліфікацію соціолог культури.

Кар'єра[ред. | ред. код]

  • 1992—1993 — менеджер зі зв'язків з телерадіоорганізаціями Дирекції Всеукраїнського фестивалю «Червона рута».
  • 1995—1996 — редактор відділу газети «Теленеделя», старший редактор ТВО «Всесвітня служба радіомовлення України» в Національній радіокомпанії України.
  • З березня 1996 — у Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення.
  • З 2001 — начальник організаційного відділу Національної ради.
  • У квітні 2005 — член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
  • з квітня 2005 — заступник голови, перший заступник Голови Національної ради.

Є автором концепції переходу телерадіомовлення на цифрові стандарти, співавтором Плану розвитку телерадіоінформаційного простору України, низки державних програм. Автор численних статей з проблем цифрової нерівності[1]. Під його керівництвом було вперше запущено мережі цифрового телемовлення у Одеській області та у місті Києві. На півдні Одещини було апробовано розроблену ним модель забезпечення малозахищених верств населення перетворювачами цифрового телевізійного сигналу.

Політична і громадська діяльність[ред. | ред. код]

  • В 2012 під час парламентських виборів кандидат в народні депутати України.[2] за округом № 121 у місті Дрогобич.
  • З червня 2013 — координатор Громадської кампанії «За відповідальну владу».[3]
  • Ініціатор і один із співавторів законопроекту «Про вотум недовіри посадовим особам»[4], у разі прийняття якого Верховною Радою України громадяни матимуть можливість реагувати на свавілля та бездіяльність чиновників, суддів, депутатів, міських та сільських голів.
  • Під час Євромайдану був координатором Громадської ради Майдану[5]. На прес-конференції 9 січня озвучив головну мету Громадської ради Майдану[6], а також вимогу до опозиції про блокування роботи парламенту для того, щоб не дозволити прийняти бюджет і заставити владу виконати вимоги Майдану[7] ця пропозиція була винесена на перший форум Євромайданів, який відбувся 11-12 січня в Харкові.[8]
  • Делегат Всеукраїнських форумів Євромайданів. За його ініціативи на Одеському форумі Євромайданів делегати проголосували за звернення до депутатів Верховної Ради про висловлення недовіри Генеральному прокурору України.[9]
  • Ініціатор створення на київському Євромайдані навчально-тренінгового проекту для громадських активістів «Майдан-Січ»[10]
  • Ініціатор та співавтор законопроекту «Про право громадян ініціювати розгляд нормативних документів органами влади та місцевого самоврядування»[11][12], який передбачає створення петицій на спеціальній веб сторінці та збір підписів під такими зверненнями. У разі підписання протягом 30 днів петиції 0,5 % громадян, що мають право голосу, вона обов'язкова для розгляду органами влади.
  • Автор та розробник «Позитивіської концепції влади»[13], яка покликана змінити мотивації посадовців і змінити діючу систему влади. В основі концепції закладено принцип бонусного заохочення найвищих посадових осіб та депутатів, від яких залежить прийняття рішення[14].
  • З квітня 2015 — Голова правління Українського центру прямої демократії[15], який створений для впровадження в Україні елементів прямої демократії та розробки нових підходів — петиції, в комунікацію громадян, суспільства і державних органів задля розвитку громадянського суспільства, розвитку місцевого самоврядування та реалізації 5 статті Конституції України.[16]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Або пан, або пропав!: Цифрове телебачення — це не забаганка Національної ради, а єдиний шанс врятувати телебачення // «Голос України», 24 червня 2008, № 118
  2. http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/WP407?pt001f01=900&pf7201=957 Центральна виборча комісія
  3. Як відкликати депутатів будь-якого рівня — розкажуть громадські активісти // Голос Америки, 02 липня, 2014
  4. У Полтаві презентували законопроект «Про вотум недовіри посадовим особам» //Віче, 12 червня, 2014 12:10
  5. Координатор Громадської ради «Майдану» складає повноваження // Українська правда, 10 січня, 2014 19:58
  6. І.Курус: Головна мета Громадської ради Майдану — не допустити прийняття Держбюджету на 2014 рік //Українські національні новини, 9 січня, 2013 12:55
  7. Общественный совет Майдана инициирует блокирование работы Рады, чтобы помешать принятию госбюджета-2014 // «Інтерфакс-Україна», 9 січня, 14:07
  8. Громадська рада Майдану вимагає блокувати Верховну Раду // «ZIK», 9 січня, 15:04
  9. В Одесі Всеукраїнський форум Євромайданів зажадав відставки Пшонки // «УНІАН», 16 лютого 2014, 19:17
  10. На Майдані стартують курси для громадських Активістів //«ТВі»,10 лютого 2014, 11:59
  11. Общественники ратуют за введение в Украине онлайн-петиций //«Інтерфакс-Україна»,17 липня 2014, 15:19
  12. Рада може узаконити онлайн-петиції //«5 канал»,15 липня 2014, 15:02
  13. Громадські активісти заявили, що розробили концепцію, яка може змінити систему влади //«zaxid.net»,2 березня 2015
  14. Contra spem spero, або «Позитивістська концепція влади» //«24tv»,2 березня 2015, 17:47
  15. У Києві презентовано Український центр прямої демократії // «УНІАН», 9 березня 2015, 14:26
  16. В Україні необхідно відновити довіру громадян до органів влади, — Курус //«РБК-Україна»,9 березня 2015, 13:50

Посилання[ред. | ред. код]