Курутія болівійська
| Курутія болівійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cranioleuca henricae Maijer & Fjeldså, 1997[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Куру́тія болівійська[3] (Cranioleuca henricae) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[4]. Ендемік Болівії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 14-15 см, довжина дзьоба 14,3-15,2 мм, довжина хвоста 61-73,4 мм, довжина крила 65,5–69 мм, довжина цівки 18,5–18,6 мм. Голова, крила і хвіст рудувато-коричневі. Шия і спина оливково-коричневі. Над очима білі "брови". Обличчя і нижня частина тіла сірі, нижня частина живота і боки з оливково-зеленим відтінком. Очі карі, дзьоб рожевуватий, лапи зеленувато-жовті.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Болівійські популяції мешкають в сухих долинах на східних схилах Анд на заході Болівії. Відомі дві популяція, одна з яких мешкає в долині річки Котакахес[es] поблизу Інкізіві, а друга — в долині річки Консата поблизу Сорати. Вони живуть в підліску сухих тропічних лісів, в сухих чагарникових заростях і на плантаціях. Зустрічаються на висоті від 1800 до 3300 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких шукають на деревах на висоті від 1 до 4 м над землею.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція болівійських курутій становить близько 1500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Cranioleuca henricae. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ S. Maijer; J. Fjeldså (1997). Description of a new Cranioleuca spinetail from Bolivia and a "leapfrog pattern" of geographic variation in the genus. Ibis (139: 609, 610, frente). doi:10.1111/j.1474-919X.1997.tb04683.x. ISSN 0019-1019. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 08 лютого 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |