Курцієве озеро
Зовнішній вигляд
| Курцієве озеро | |
|---|---|
| 41°53′32″ пн. ш. 12°29′06″ сх. д. / 41.892345° пн. ш. 12.485106° сх. д. | |
| Країна | |
| Розташування | Рим |
| Тип | археологічна пам'ятка став[d] pitd і пам'ятник |
![]() | |
| | |
Курцієве озеро (лат. Lacus Curtius) — руїни монумента в центрі римського форуму.
Марк Теренцій Варрон подає три версії виникнення цієї назви[1]:
- Сабінянин Меттій Курцій під час бою між сабінянами і римлянами загруз на коні в цьому озері (болоті), але врятувався. Перед будівництвом Клоаки Максима це було найнижче і заболочене місце на форумі[2].
- У 362 до н. е. тут утворилася тріщина і молодий воїн Марк Курцій на цьому місці кинувся у прірву, в ім'я Риму та за вимогою оракулів, приносячи себе в жертву підземним богам.
- За третьою версією консул Гай Курцій Філон за рішенням сенату у 445 до н. е. відокремив ділянку, де вдарила блискавка.
За часів Августа «озеро» вже було сухим місцем і в нього щорічно в день народження імператора кидали монету за його здоров'я. Біля озера був вбитий у 69 році імператор Гальба[3].
-
Рельєф із зображенням Меттія Курція
-
Сучасний вигляд
-
Майоліка. Курцій стрибає у прірву
-
Бенджамін Хейдон, «Марк Курцій»
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курцієве озеро
- (англ.) Курцієве озеро [Архівовано 26 жовтня 2008 у Wayback Machine.] на сайті Лівія.
- (нім.) Filippo Coarelli: Rom. Ein archäologischer Führer. Verlag von Zabern, Mainz 2000, ISBN 3-8053-2685-8, Ст. 84–86.


