Курц Борис Григорович
| Курц Борис Григорович | |
|---|---|
![]() | |
| Народився | 5 серпня 1885 Київ |
| Помер | 1939 |
| Країна | |
| Діяльність | історик |
Борис Григорович Курц (5 серпня 1885 — 1939) — український історик, сходознавець та педагог. Репресований 1938 року. Значна частина його наукової спадщини була знищена або забута. На сьогодні всі його друковані роботи є бібліографічною рідкістю, а певна частина залишилась тільки в рукописному вигляді. До нас дійшли наукові праці Б. Г. Курца з історії російсько-китайської торгівлі, новітньої соціально-економічної історії країн Сходу, історії України та історіографії українського сходознавства, значна кількість яких зберігають свою наукову актуальність.
Борис Григорович Курц народився 24 липня (за старим літочисленням) 1885 р. у Києві у чеській родині. До четвертого класу гімназії він навчається у V гімназії Санкт-Петербургу, куди виїхала родина за місцем роботи батька, губернського секретаря Григорія Курца. У Санкт-Петербурзі Г. Курц помирає, і його жінка, Олександра Курц, лишається з двома синами: старшим — Олегом (1883 року народження) та молодшим — Борисом. Родина опинилась у скрутному фінансовому становищі. О. Курц з дітьми повертається до Києва, де віддає дітей до V Києво-Печерської чоловічої гімназії, в якій до речі приблизно в той же час навчався майбутній російський філософ Микола Бердяєв.
1904 р. Борис Курц вступає до Київського Університету Св. Володимира на історико-філологічний факультет, який завершує з золотою медаллю за письмову працю «История русско-китайской торговли в XVII—XVIII веках». Цю працю було рекомендовано факультетом до друку, однак науковий керівник Б. Курца М. В. Довнар-Запольський затримав друк з надією, що його учень доповнить працю матеріалами з архіву Департаменту Митних Зборів. Учень дійсно доповнив роботу матеріалами з цього та багатьох інших архівів, внаслідок чого з'явилась праця «Русско-китайские сношения в XVI, XVII и XVIII столетиях.» В студентські роки був членом історико-етнографічного гуртка в Університеті. В 1919 став Магістром історії.
На початку 1930-х рр. радянським режимом в Україні було знищено та фактично заборонено сходознавство, Бориса Курца як і деяких інших українських науковців, запросили до Москви, бо все ж таки більшовицькій Росії були потрібні фахівці. Його було запрошено на посаду редактора історичних карт наукової редакційної частини Державного управління державної зйомки та картографування, для роботи над складанням “Великого радянського атласу”.
Бориса Курца було арештовано 23 жовтня 1938 року, ордер на обшук і арешт затверджено самим Л. П. Берією. Борис Курц на цей час проживав у Москві за адресою Зацепській вал, дом 14/36, кв. 25. Б. Курца було звинувачено, в антирадянській діяльності за статтею 58 (у даному випадку – п. 10, 13 та через 17 п. 6 УК РСФСР). Його звинуватили: 1) у зв’язках з царської охранкою у 1907 році, коли він нібито повідомляв про революційно настроєних студентів і тоді ж входив до партії “академічного порядку”; 2) в зберіганні у себе на квартирі портретів ворогів народу – ймовірно таких самих “ворогів” як і він сам, вчених та інтелігенції, та креслень оборонних об’єктів та заводів (потрібно мати на увазі що людина працювала над створенням атласу); 3) у зв’язках зі своїм братом О. Г. Курцем-Кречетовим, працівником контррозвідки Денікіна. Оскільки інших матеріалів, які вказують на контрреволюційну діяльність немає, слідчі НКВС прийшли до висновку передати справу про звинувачення Б. Г. Курца на розгляд Особливої Наради при Народному Комісарі Внутрішніх Справ Союзу РСР. Згідно вироку Особливої наради, на той час очолюваної Л. П. Берією, Б. Г. Курца визнали соціально небезпечним елементом та засудили до восьми років Виправно-Трудового табору. При цьому вказано – “справу здати до архіву”. Подальша доля Бориса Григоровича Курца не відома. Ймовірно він загинув під час перебування у концентраційних таборах ГУЛагу між 1939 і 1946 рр.
Бориса Григоровича Курца було реабілітовано посмертно 6 лютого 1990 року відповідно до ст. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 року “Про додаткові заходи по відновленню справедливості у відношенні до жертв репресії, що мали місце в період 30-40-х і на початку 50-х років”.
Працював у московських і шведських архівах. Переклав і видав низку важливих документів з історії України 2-ї пол. 17 ст., зокрема донесення шведського комісара в Москві де Родеса та шведського посла Кільбургера. Вивчав діяльність земських соборів в аспекті поєднання монархічного та виборного елементів у російській державності, досліджував історію торгових відносин Росії з іншими країнами.
З 1914 року – доцент та професор Київського університету Св. Володимира. З 1914 р. Б. Курц читав курси «Історія Росії», «Економічна історія (господарський побут) Росії», «Історія України», «Економічна історія (господарський побут) Західної Європи», «Історія Сибіру», «Історична географія Росії», «Письмові джерела Руської історії», «Історія руських народоправств», «Історія суспільного ладу стародавньої Русі”, “Торгівля і промисловість Московської Русі», «Торгівля і дипломатичні зносини з державами Малої і Великої Азії (з Китаєм, Персією, Туреччиною та ін. азіатськими народами)». За всіма зазначеними курсами водночас Б. Курц вів практичні заняття і семінари.[1]
У 1917-20 рр. — професор Київського комерційного інституту, потім Київського інституту народного господарства (1920—1927) та Київського археологічного інституту (1918—1924). З 1920 року читав лекції у Географічному інституті та на Прискорених педагогічних курсах. 1921–1924 роки – очолював кафедру економічної історії Росії у Вищому інституті народної освіти. 1924 – 1925 роки – керував Семінаром підвищеного типу зі сходознавства при Київському торговельно-промисловому технікумі. В рамках цього семінару відбувалася підготовка молодих дослідників-сходознавців, деякі з яких стали видатними науковцями. У 1925 році Борис Курц власними коштами видав збірник «Сходознавство». Співпрацював з Київською філією Всеукраїнської Наукової асоціації сходознавців (1925—1930). В 1930-34-х рр. — співробітник Комісії для дослідів з історії Близького Сходу і Візантії при Всеукраїнській академії наук. Працював у ділянці синології, зокрема досліджував державну монополію Росії у торгівлі з Китаєм у 17-18 ст.
У 1934 – 1938 роках Борис Курц працював у Москві в Державному управлінні державної зйомки та картографування на посаді редактора історичних карт, де брав участь у складанні «Великого радянського атласу».
Написав низку праць, які залишилися переважно у рукописах («Зовнішня торгова монополія Росії з Китаєм у 17-18 ст», «Огляд літератури про Схід, що вийшла на Україні 1924—1932 рр», «Колониальная политика России и Китая в 17-18 вв.» та ін.).
Борис Курц — засновник напряму торгово-економічних. досліджень російсько-китайських відносин 16-18 ст. і перший історіограф українського сходознавства.
Автор праць «Донесение Родеса и Архангельско-Балтийский вопрос в половине XVII века» (1912), «Состояние России в 1650—1655 гг. по донесению Родеса» (1914), «Сочинение Кильбургера о русской Торговле в царствование Алексея Михайловича» (1915), «Колониальная политика России и Китая в 17—18 вв.» (1927), «Звістки чужоземців як історичне джерело» (1928), «Як повстала Державна караванна (валкова) торгівля Росії з Китаєм у 17 віці» (1929), «Занепад російсько-китайської торговельної монополії в 2-й пол. 18 в.», «Русско-китайские отношения в 16, 17 и 18 ст.» (обидві — 1929).
- У 2014 році колективом Інституту сходознавства ім. А. Ю.Кримського підготовлено збірник наукових праць науковця: Курц Б. Г. Східна Європа та Азія: Історія торгівлі в XVII – перша половина ХХ ст. К.: Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України. 2014. 632 с. ISBN 978-966-02-5930-0
- У 2024 році колективом інституту сходознавства підготовлене до друку друге видання праць Б. Г. Курца перероблене і доповнене: Курц Б. Г. Східна Європа та Азія: історія торгівлі в XVI — першій половині ХХ ст.: зібрання наукових праць / ред. кол.: В.О. Кіктенко та ін.; Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України. – Вид. 2-ге, переробл. і доповн. – Одеса: Видавництво “Азіатика”, 2024. – 772 с. ISBN 978-617-8310-03-5
- 16 грудня 2025 року у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася урочиста церемонія відкриття реконструйованого портрета Бориса Григоровича Курца, видатного українського історика, сходознавця та педагога, який був репресований у 1938 році. Цей портрет є подарунком Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України.
Історичні, джерелознавчі, історіографічні роботи, огляди та рецензії
- Визначення східного вектора торгівлі УРСР та СРСР у 20-30 рр. ХХ ст.
- Рецензия на кн.: Шморгонер Д. И. Персия, СССР и Англия. Изд. Российско-Восточной Палаты. I. 1926. 112 с.
- Курц Б. Г. Донесение Родеса и Архангельско-Балтийский вопрос в пол. XVII века // Журнал народного просвещения. – 1912. – №3. – Новая серия. XXXVIII. – С. 72-105.
- Курц Б. Г. Земские соборы. – К.: Типография Товарищества И. Н. Кушнерев и К, Караваевская, № 5, 1912. – 21 с.
- Курц Б. Г. Обзор записок, дневников, путешествий, воспоминаний, писем, относящихся к истории России и напечатанных на русском языке // Журнал Министерства Народного Просвещения. – 1912.
- Курц Б. Г. Город Верхотурье в XVII веке. (Відбиток). – СПб., 1914.
- Курц Б. Г. Состояние России в 1650-1655 гг. по донесению Родеси. – М.: Синодальная типография, 1914. – 268 с.
- Курц Б. Г. Сочинение Кильбургера о русской торговле в царствование Алексея Михайловича. – К.: Типография И. И. Чоколова, Б.-Житомирская 20, соб. дом, 1915. – 606 с.
- Курц Б. Г. Обзор международных торговых и политических сношений России с Китаем. – Киев, 1920.
- Курц Б. Г. Киевская Контрактовая Ярмарка и Восток // Хозяйство Украины. – 1925. – №11-12. – С. 190-198.
- Курц Б. Г. Проблема восточной торговли СССР // Новый Восток. – 1925. – №10-11. – С. 138-151.
- Курц Б. Г. Нариси з історії козак-киргизького народу // Техніка, Економіка й Право. – 1926. – №1 (7).
- Курц Б. Г. Перспективы развития украинской восточной торговли // Экономический Вестник. – 1926. – №156.
- Курц Б. Г. Рынки Украины и Ближнего Востока, как проблема развития хозяйства УССР // Хозяйство Украины. – 1926. – №5-6. – С. 93-100.
- Курц Б. Г. До питання про видання матеріалів мандрівників по Україні та Росії // Україна. – 1927.
- Курц Б. Г. Київський Інститут Народнього Господарства за роки 1917–1927. – К., 1927.
- Курц Б. Г. Колониальная политика России и Китая в XVII – XVIII вв. // Новый Восток. – 1927. – №19. – С. 194-206.
- Курц Б. Рецензія на кн.: Кордт В. Чужоземні подорожні по Східній Європі // Україна. – Кн. 1/2. – Киев, 1927. [Архів АН УРСР журналу "Україна" 1-2]. – Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: ф. X, од. зб. 17613 (рукописний варіант). – 11 арк.; Теж саме – Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: ф. X, од. зб. 17614 (машинописний варіант). – 6 арк.
- Курц Б. Г. Рынки Персии и Контрактова Ярмарка // Экономический Вестник. – 1927. – № 26.
- Курц Б. Рецензія на кн.: [Энгельфельд В. В. Очерки государственного права Китая]. V.V.Engelfeld. Precis de droit constitutionnel chinois. Paris, Societe Anonyme Imprimerie de Navarre. [Харбин, 1925]. (Изв. юрид. Фак-та в г. Харбине, т. II.) // Новый Восток. – 1927. – №18. – С. 225-226.
- Курц Б. Г. Схід, імперіалізм та СРСР. – Київ, 1927.
- Курц Б. Звістки чужоземців як історичне джерело // Записки іст.-філол. від. ВУАН. – К., 1928. – Кн. 19. – С. 93-102.
- Курц Б. Г. Из истории торговых сношений России с Китаем в XVII ст. // Новый Восток. – 1928. – №23-24. – С. 331-340.
- Курц Б. Г. Шляхи економічної політики Росії та СРСР на Сході. – Київ, 1928.
- Курц Б. Г. Государственная монополия России с Китаем в первой половине XVIII ст. – К.: Институт Народного Хозяйства, 1929. – 78 с.
- Курц Б. Г. Занепад російсько-китайської торговельної монополії в II половині XVIII в. // Записки іст.-філолог. Від. ВУАН. – 1929. – Кн. XXV. – С. 235-275; Теж саме. Окр. відбиток. – К.: Кид. ВУАН, 1930. – 43 с.
- Курц Б. Г. Русско-китайские сношения в XVI, XVII и XVIII столетиях. – Харьков, 1929. – 159 с.
- Курц Б. Г. Як повстала державна караванна торгівля Росії з Китаєм у XVII ст. – К., 1929. – 40 с.
- Курц Б. Г. Перспективы развития украинской восточной торговли. Без року видання.
- Курц Б. Г. Зовнішна торгова монополія Росії з Китаєм у XVII – XVIII. – Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: ф. X, № 22885.
- Курц Б. Г. До стану науково-дослідчої роботи в республіках Середньої Азії, Казакстану та Азербайджану // Україна і Схід. – [Архів АН УРСР] Видавництво. – 1930 (?). – Т. 2. – 27 с.; Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: ф. X, од. зб. 14635.
- Курц Б. Г. Огляд літератури про Схід, що вийшла на Україні 1924 – 1932 рр. – Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: ф. X, № 22886.
- Курц Б. Г. Східна Європа та Азія: Історія торгівлі в XVII – перша половина ХХ ст. К.: Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України. 2014. 632 с. ISBN 978-966-02-5930-0 [2]
- Курц Б. Г. Східна Європа та Азія: історія торгівлі в XVI — першій половині ХХ ст.: зібрання наукових праць / ред. кол.: В.О. Кіктенко та ін.; Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України. – Вид.2-ге, переробл. і доповн. – Одеса: Видавництво “Азіатика”, 2024. – 772 с. ISBN 978-617-8310-03-5 [3]
- Дело Бориса Курца с 1899 года. – Державний архів міста Києва: ф. 78, оп. 1, од. зб. 695.
- Дело № 64 / 93. Курц Б. Г. – Державний архів міста Києва: ф. Р-871, оп. 2, од. зб. 191.
- Уголовное дело Курца Б. Г. – Архив ФСБ РФ: № Н-13928.
- Курц Б. Г. Східна Європа та Азія: історія торгівлі в XVI – першій половині ХХ ст. – К.: Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, 2014. – 632 с. (містить біографічні відомості про Б. Г. Курца)
- Українська асоціація китаєзнавців. https://sinologist.com.ua/140-richchya-z-dnya-narodzhennya-profesora-borysa-grygorovycha-kurtsa/
- Кіктенко В. О. Борис Курц і становлення української синології // Сходознавство. – 1997. – № 1. – С. 57–84.
- Кіктенко В. О. Китаєзнавчі студії в Україні на початку ХХ ст.: становлення київської школи практичного китаєзнавства (1913–1918) // Сходознавство. – 1999. – № 6. – С. 9–25.
- Кіктенко В. О. Історія українського китаєзнавства (XVIII – початок XXI століття). – Київ, 2018. – 388 с.
- Кіктенко В. О. Західні ідеї в китайському інтелектуальному контексті: від прагматизму до фрейдомарксизму (історико-філософські нариси): монографія / В. О. Кіктенко; Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України. — Одеса: Видавництво «Азіатика», 2024. — 338 с.
- Кіктенко В. О. Борис Григорович Курц: Життєвий та творчий шлях https://sinologist.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/Курц.pdf
- Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993. http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 245. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
- В університеті Шевченка відкрили відновлений портрет репресованого українського сходознавця Бориса Курца// Укрінформ, 16.12.2025
- Інститут сходознавства відроджує наукову спадщину: у Шевченковому університеті відкрили відновлений портрет видатного сходознавця Бориса Курца Офіційний сайт Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського, 16.12.2025
- Сходознавці Академії відроджують наукову спадщину: у Шевченковому університеті відкрили відновлений портрет видатного дослідника Сходу Бориса Курца Офіційний сайт НАН України, 19.12.2025
