Курченко Сергій Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Курченко
Ім'я при народженні Сергій Віталійович Курченко
Народився 21 вересня 1985(1985-09-21) (38 років)
Харків, Українська РСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність бізнесмен
Alma mater НТУ «ХПІ»
НУ «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
Науковий ступінь кандидат юридичних наук
Посада Голова групи СЄПЕК[1], Президент ФК «Металіст» (Харків)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Курченко.

Сергі́й Віта́лійович Ку́рченко (нар. 21 вересня 1985, Харків, УРСР) — український проросійський бізнесмен, олігарх, власник групи компаній СЄПЕК (рос. ВЕТЕК), власник та президент футбольного клубу «Металіст» (Харків). Одне з джерел доходів — так звані «ресурсні піраміди»[2][3][4].

Під час подій Євромайдану зник з України і переховується від слідства у Москві[5]. Кандидат юридичних наук. Переховується від слідства[6].

Ранні роки[7][ред. | ред. код]

Народився у Харкові на ж/м Салтівка[8].

Освіта[ред. | ред. код]

У 16 років почав працювати в компанії «Експогаз» кур'єром. За два роки він став заступником комерційного директора компанії з дрібногуртової торгівлі.

Кар'єра[ред. | ред. код]

2005 — створив власний бізнес у сфері первинного будівельного ринку та земельного ринку у Харківській області. За 3 роки бізнес Курченко орієнтується на крупногуртову торгівлю зрідженим газом.

У 2008 році переїхав до Києва.

Бізнес[ред. | ред. код]

Експогаз (2001—2005)[ред. | ред. код]

У 16 років почав працювати в компанії «Експогаз» кур'єром. За 5 років з 2001 по 2005 працював на посадах різного рівня, останньою з яких була Заступник комерційного директора з дрібногуртової торгівлі. Відзначається, що він фактично з нуля організував профільний підрозділ дрібнооптової торгівлі зрідженим газом, а реалізовані ним проекти дозволили значно збільшити доходи компанії[9].

Підприємницька діяльність (2005—2012)[ред. | ред. код]

Нерухомість[ред. | ред. код]

У 2005 році Курченко створив власний бізнес у сфері первинного будівельного ринку та земельного ринку у Харківській області та досяг значного успіху у цьому бізнесі. Так, в одному з інтерв'ю він заявляв, що[10]

Це були роки, коли нерухомість за рік росла [в ціні] на 200-300%. Банки кредитували всіх. Тоді звичайний позичальник, як я, міг брати кредити навіть під 7-8%.

За роки роботи у сфері нерухомості Курченко провів ряд успішних інвестиційних проектів на первинному будівельному ринку та на земельному ринку в Харківській області. У біографії Курченка, опублікованій на сайті ФК Металіст, стверджується, що

хороша кон'юнктура дозволила підприємцю за 3 роки накопичити капітал, достатній для виходу на ринок велико-оптової торгівлі зрідженим газом.

Газ Україна 2009[ред. | ред. код]

У 2009 році Сергій Курченко створив групу компаній «Газ Україна 2009». До складу групи входить 55 компаній різного роду діяльності. Всі компанії зареєстровані у Харківській області та Автономній Республіці Крим[11][12]. Основним родом діяльності групи є торгівля нафтопродуктами, реалізація скрапленого газу та державні закупівлі. Група компаній «Газ Україна 2009» монополізувала ринок скрапленого газу в Україні, а також займалася контрабандним ввезенням бензину в Україну. При цьому використовувалися схеми «обірваного транзиту» та «фіктивного експорту»[13].

Ряд українських експертів вважають, що діяльність групи компаній «Газ Україна 2009» шкодить національним інтересам, оскільки можливістю реекспорту газу на територію України могла скористатися національна компанія «Нафтогаз» чим значно зменшила б свою збитковість.[14]

ФК «Металіст»[ред. | ред. код]

У грудні 2012 року група компаній «Газ Україна» досягла домовленостей щодо придбання ФК «Металіст» у бізнесмена Олександра Ярославського[15]. Після купівлі «Металіста» Курченко заявив, що метою клубу є участь у Лізі чемпіонів УЄФА, протягом 3-х років виграш чемпіонату України, а за 5 років «Металіст» має виграти європейський трофей. Також він заявив, що готовий викупити стадіон «Металіст» з комунальної власності Харкова[16].

7 лютого 2013 року зборами акціонерів ПАТ «ФК Металіст» його було обрано президентом клубу[17].

Власник контрольного пакету акцій грецького футбольного клубу ПАОК Іван Саввіді не вважає Сергія Курченко власником футбольного клубу «Металіст». На запитання журналіста газети «Взгляд» про партію в шахи з власником клубу, Саввіді відповів, що грає тільки з реальними власниками. Хто реальний власник «Металіста»? Я вас прошу, я знаю трохи більше, ніж здається[18][19]

СЄПЕК (2013 — дотепер)[ред. | ред. код]

22 лютого 2013 року прес-служба групи компаній «Газ Україна 2009» розповсюдила інформацію, що Курченко вирішив істотно змінити структуру бізнесу і перейти на новий етап розвитку[20]. Була створена нова група компаній СЄПЕК (Східно-Європейська паливно-енергетична компанія;[21] рос. ВЕТЭК, Восточно-Европейская топливно-энергетическая компания[22]). До складу нової групи, окрім інших, входять дві основні компанії — ТОВ «ВЄТЕК.» та ТОВ «ВЄТЕК». У новій структурі Сергій Курченко не буде займатися операційним менеджментом, а зосередиться на контролі стратегії розвитку групи[23].

Одеський НПЗ[ред. | ред. код]

26 лютого 2013 року стало відомо, що завдяки сприянню Курченка його група компаній «ВЄТЕК» купує у компанії «Лукойл» 99,6 % акцій Одеського нафтопереробного заводу[24]. При здійсненні операції з продажу заводу виникла низка проблем[25].

Німецька мережа АЗК Sparschwein[ред. | ред. код]

У березні 2013 році група компаній «ВЄТЕК» Сергія Курченка придбала мережу заправок Sparschwein у Німеччині, яка торгує паливом на 170 АЗС[10].

UMH Group[ред. | ред. код]

21 червня 2013 року було оголошено, що група компаній «ВЄТЕК» Сергія Курченка придбала 98 % акцій одного з найбільших медіа-холдингів України — UMH group в Бориса Ложкіна. До складу медіа-холдингу входять журнали «Кореспондент», «Forbes Україна», газети «Комсомольская правда в Украине» та «Аргументы и факты — Украина». Головний редактор «Forbes Україна» (входить в UMH group) Володимир Федорін вважає, що продаж «Forbes Україна» є кінцем проекту у його нинішньому вигляді, та переконаний, що покупець переслідує одну з трьох цілей, а саме заткнути журналістам рот перед президентськими виборами, відбілити власну репутацію та використати видання для вирішення питань, які не мають нічого спільного з медіа-бізнесом[26][27].

Журналістська спільнота і колектив газет і журналів були стурбовані зміною власника медіа-холдингу, очікуючи втручання в редакційну політику і введенням цензури на теми, які «не вигідні» певній фінансово-промисловій групі.[28][29][30][31] Підозри щодо цензури швидко справдились[32][33][34][35][36] і до кінця 2013 року прокотилась хвиля масових звільнень як журналістів так і головних редакторів «за власним бажанням»[37][38].

Комітет Незалежної медіа-профспілки України, також зазначив, що купівля Курченком «Українського медіа-холдингу» у 2013 році призвела до запровадження політичної цензури та масових звільнень журналістів та редакторів з сайтів та видань цього холдингу («Forbes Україна», «Кореспондент», Forbes.ua, Korrespondent.net) і закликали до бойкоту International Media School — ініціативи Сергія Курченка, в рамках якої за 1500 грн та лише за 12 днів занять і стажування мали б готуватись «професійні журналісти»[39][40]

6-го серпня 2015 року компанія Forbes Media заявила, що UMH Group більше не має права використовувати бренд Forbes, а також контент цього видання. Причиною того стало те, що 30 липня американський уряд вніс Сергія Курченка, власника UMH Group, до переліку осіб, проти яких застосовуються санкції.

Банківська сфера[ред. | ред. код]

У липні 2013 року група компаній СЄПЕК увійшла до харківського банку «Реал Банк»[41][42] та почала процес входження в акціонерний капітал підконтрольного братам Олександру і Сергію Бурякам Брокбізнесбанку[43][44], власники Брокбізнесбанку підписали угоду про продаж 80 % кредитно-фінансової установи[45].

3 березня Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі постанови НБУ від 28 лютого «Про віднесення Брокбізнесбанку до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією прийнято рішення про введення тимчасової адміністрації.[46]

Зв'язки та співпраця[ред. | ред. код]

Сергія Курченка пов'язують з керівником «Донецькоблгаза» Миколою Массом, його дочкою, першим заступником директора держкомпанії «Газ України» Оксаною Мас і екс-главою «Нафтогазу» Володимиром Шелудченко та з першим віце-прем'єром Сергієм Арбузовим.[11] Арбузов неодноразово заперечував це, однак в нотатках екс-охоронця Януковича знайдено запис: «Курченко просит встречи в любое время. Вопрос согласован с Арбузовым»[47]

У депутатському запиті народний депутат Юрій Сиротюк називає куратором групи «Газ Україна» Артема Пшонку — сина Генерального прокурора і народного депутата від Партії регіонів.[13] І хоча Артем Пшонка спростовував будь-які зв'язки з групою компаній «Газ Україна» та Сергієм Курченком.[48] ці зв'язки опосередковано підтвердив в березні 2014 журналіст Мустафа Найєм на основі знайдених документів — колишній генеральний прокурор Віктор Пшонка також був причетний до схеми з торгівлі скрапленим газом.[49].

Журналісти та деякі експерти називають Курченка «п'ятим елементом» так званої «Сім'ї» (провладної фінансово-промислової групи).[50][51], але сам Курченко зв'язок заперечує.[52]

Блокування рахунків[ред. | ред. код]

Країни, в яких Курченко під санкціями

5 березня Рада Європейського Союзу ухвалила блокування коштів відстороненого Верховною Радою з посади Президента України Віктора Януковича, його синів Олександра і Віктора, екс-прем'єра Миколи Азарова і його сина Олексія, братів Андрія і Сергія Клюєвих, екс-генпрокурора Віктора Пшонки та його сина Артема, бізнесмена Сергія Курченка — загалом 17 осіб з числа колишніх урядовців та наближених до екс-президента Януковича, які підозрюються в незаконному використанні бюджетних коштів.[53]

Про блокування активів цих осіб включно з Курченком повідомила також Канада[54].

В травні 2014 року Курченка оголошено у міжнародний розшук через підозри у відмиванні коштів, формування первинного капіталу угруповання шляхом привласнення грошових коштів, майна клієнтів, а також фінансування сепаратизму на півдні та сході України[55].

19 березня 2021 року РНБО України запровадила проти нього санкції.

21 квітня 2022 року ЄС запровадив проти Курченка персональні санкції за роль у підриві територіальної цілісності України[56].

Кримінальні справи щодо підконтрольних компаній[ред. | ред. код]

Одразу ж після втечі Януковича в лютому 2014 з країни, з офісу компаній ВЕТЕК у Києві протягом двох днів вивозили і знищували всі документи, однак навіть після того активістам вдалося знайти рештки та деякі неушкоджені документи з ознаками корупції та інших злочинів[57][58] Зокрема журналіст «Громадського» Анна Бабінець стверджує, що згідно відновленої документації за 2013 рік десятки офшорних компаній з Кіпру, Багамських островів, Панами, Гонконгу, Белізу проганяли мільярди гривень з корпорації Курченка. Більшість цих компаній мали банківські рахунки у латвійському ABLV Bank, центральний офіс якого знаходиться в Ризі і декларували майже нульовий рівень прибутку при товарообігу в мільярди гривень[59].

На початку березня 2014 слідчі в рамках 11 кримінальних проваджень, розпочатих за результатами перевірки компаній, підконтрольних Сергію Курченко, наклали арешти приблизно на 60 тисяч тонн паливно-мастильних матеріалів.[60][61]

Міністерством внутрішніх справ у результаті проведення слідчо-оперативних заходів викрито, за оцінкою міністерства, злочинну схему ввезення на територію України та реалізації нафтопродуктів групою компаній СЄПЕК на суму у 25 мільярдів гривень, яка належить Сергію Курченку. Продукція реалізовувалась в Україні без митного оформлення та сплати податків і зборів, від чого бюджет втратив близько 7 млрд грн[62][63].

20 березня, 2014 Генпрокуратура України висунула підозру бізнесмену Сергій Курченку у розкраданні майна державного підприємства ПАТ «Укргазвидобування» в особливо великих розмірах за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Курченка оголошено у всеукраїнський розшук[64][65].

1 квітня 2014 українське відділення Deutsche Welle повідомило, що прокуратура міста Ґера, що на сході Німеччини, на підставі заяви про підозру у скоєнні злочину, яка надійшла до Федерального відомства кримінальної поліції Німеччини, розслідує діяльність компаній Sparschwein Gas GmbH та Sparschwein Gas Handels GmbH& Co.KG., підконтрольних Сергію Курченку за підозрою у відмиванні грошей та ухиляння від сплати податків. Оскільки офшорні схеми Курченка та його партнерів надзвичайно заплутані, правоохоронні органи Німеччини планують об'єднати зусилля з правоохоронними органами Австрії та Швейцарії.[66]

14 квітня 2014 Співробітники слідчого управління фінрозслідувань Міндоходів розкрили низку тіньових схем і наклали арешт на майно і кошти, пов'язані зі скандально відомим бізнесменом Сергієм Курченком, загальним обсягом близько 1 млрд гривень. На банківських рахунках заморозили і арештували кошти у розмірі близько 700 млн. Крім того, речовим доказом визнано і також арештовано нафтогазовий комплекс у Херсоні загальною вартістю близько 200 млн грн. Збитки, заподіяні Україні за нелегальними схемами Курченка, становлять, за оцінками слідчих, близько 2 млрд грн.[67][68]

На початку вересня 2014 міністерством внутрішніх справ Австрії за підозрою у відмиванні коштів на підставі рішення Ради ЄС про санкції проти клану Януковича було заморожено активи компанії LPG Trading GmbH, яка займалася торгівлею зрідженим газом, які належать спільно Сергієві Курченку та Олексієві Азарову — сину екс-прем'єра Миколи Азарова[69]. Слідство відносно цієї компанії велося ще з березня 2014[66].

14 листопада 2014 року стало відомо, що Гсподарський суд Києва 28 жовтня постановив продати на прилюдних торгах в рамках погашення боргу «Реал Банку» перед НБУ за кредитом будівлю по вул. Лабораторній, 6 у Києві та передано в заставу НБУ Херсонський нафтоперевалочний комплекс.[70]

Кримінальні справи щодо Курченка[ред. | ред. код]

На початку жовтня 2014 СБУ з ГПУ повідомили, що згідно з матеріалами низки кримінальних справ, Сергій Курченко — «головний фінансист „сім'ї“ Віктора Януковича» — створив та безпосередньо здійснював керівництво злочинною організацією, діяльність якої завдала збитків державі у нафтогазовій та банківський сферах на загальну суму ~5 млрд грн. У рамках роботи за справою допитано близько 550 осіб, проведено понад 100 обшуків, накладено арешт на особисті рахунки, рухоме та нерухоме майно на загальну суму понад 1,2 млрд гри, проведено арешти 4 осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів. Курченку оголошено підозру у вчиненні злочинів. За наявними даними, він переховується в Росії, де в порушення українського законодавства набув громадянство РФ.[71][72]

10 вересня 2015 року Печерський районний суд Києва наклав арешт на елітну яхту Курченка Princess 72Y вартістю в два мільйони євро. У рішенні суду Курченко фігурує як «ОСОБА_2». Про те, що мова йде саме про нього, зрозуміло з переліку підприємств, зазначених як підконтрольні йому — «Газ-2009», «Брокбізнесбанк», «Реал-Банк» і ряд інших[73][74].

У грудні 2021 року Київський районний суд Одеси надав дозвіл на заочне досудове розслідування щодо Курченка, який на той момент переховувався від слідства[6].

Громадянство Сербії[ред. | ред. код]

Після Євромайдану та революції в Україні, Сергію Курченку у надзвичайному режимі було надано громадянство Сербії. За інформацією сербської газети «Бліц», Міністерство енергетики Сербії запропонувало уряду задовольнити прохання Курченка у наданні громадянства як «іноземцю, що тимчасово працює в Сербії».

Однак 21 листопада 2014 уряд Александара Вучича повідомив про відкликання громадянства Курченка задля уникнення погіршення дипломатичних стосунків з ЄС.[75][76]

Див. також[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Курченко Сергій Віталійович

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ рос. ВЕТЕК — Восточно-Европейская топливно-энергетическая компания
  2. ↑ Молодобоги пожирають титанів? [Архівовано 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. Україна, 3 жовтня 2013
  3. ↑ Пирамида Курченко. Олигарх, похоже, дутый [Архівовано 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // crime.in.ua, 11/06/2013
  4. ↑ Против украинского олигарха Сергея Курченко возбудили уголовное дело [Архівовано 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // crime.in.ua, 21/08/2013
  5. ↑ Правоохоронці посилили розшук Курченка. Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014.
  6. ↑ а б Суд дозволив заочне розслідування стосовно Курченка. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.
  7. ↑ http://vetekgroup.com/uk/about/FounderoftheGroup [Архівовано 2 липня 2013 у Wayback Machine.] VETEK Group: Засновник Групи Курченко Сергій Віталійович
  8. ↑ http://gazeta.ua/articles/sport/_novij-gospodar-metalista-za-dva-roki-peretvorivsya-z-kur-era-v-zastupnika-direkt/475788 Gazeta.ua: Новий господар «Металіста» за два роки перетворився з кур'єра в заступника директора
  9. ↑ http://ua.korrespondent.net/business/companies/1573092-hto-kupiv-korrespondent-net-dovidka-pro-novogo-vlasnika-umh-group [Архівовано 21 червня 2013 у Wayback Machine.] Korespondent: Хто купив Корреспондент.net. Довідка про нового власника UMH Group
  10. ↑ а б Корреспондент: Золотий хлопець. Інтерв'ю з найбільш загадковим українським бізнесменом Сергієм Курченком, 27 травня 2013. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 23 червня 2013.
  11. ↑ а б http://www.epravda.com.ua/publications/2013/02/14/361568/ [Архівовано 25 лютого 2014 у Wayback Machine.] UP: Хто такий Сергій Курченко
  12. ↑ http://ua.korrespondent.net/business/economics/1446094-hto-takij-sergij-kurchenko-rozsliduvannya-zhurnalu-forbes [Архівовано 10 листопада 2013 у Wayback Machine.] Forbes: Хто такий Сергій Курченко. Розслідування журналу Forbes
  13. ↑ а б Запит Юрія Сиротюка щодо порушення законодавства України посадовими особами групи компаній «Газ Україна 2009», що завдає непоправних збитків Державному бюджету. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 18 червня 2013.
  14. ↑ http://ua.golos.ua/ekonomika/13_04_30_biznesmen_kurchenko_zakontraktoval_evropeyskiy_gaz_v_uscherb_natsionalnyim_ [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] ГолосUA: Бізнесмен Курченко законтрактував європейський газ на шкоду національним інтересам України?
  15. ↑ «Газ Україна» купила ФК «Металіст». Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 18 червня 2013.
  16. ↑ Новий власник «Металіста» пообіцяв виграти чемпіонат України. [Архівовано 14 лютого 2013 у Wayback Machine.] Дзеркало тижня. 25.12.2012.
  17. ↑ Сергій Курченко офіційно став президентом «Металіста». [Архівовано 17 червня 2013 у Wayback Machine.] Gazeta.ua. 07.02.2013.
  18. ↑ Саввіді каже, що Курченко не справжній власник «Металіста». Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 31 липня 2013.
  19. ↑ Уроки греческого для Сергея Курченко. Архів оригіналу за 2 серпня 2013. Процитовано 31 липня 2013.
  20. ↑ Новий власник «Металіста» мільйонер Сергій Курченко розширює свою бізнес-імперію. [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] Дзеркало тижня. 22.02.2013.
  21. ↑ На офіційному сайті компанії абревіатура українською СЄПЕК («Східно-Європейська паливно-енергетична компанія») до цього часу не вживалася.
  22. ↑ Сайт компанії: Восточно-Европейская топливно-энергетическая компания [Архівовано 13 червня 2013 у Wayback Machine.] // © 2013 ВЕТЭК
  23. ↑ Мільйонери нізвідки. Легалізація групи Курченка. Архів оригіналу за 8 травня 2015. Процитовано 18 червня 2013.
  24. ↑ «Газ Україна» купує у «ЛУКОЙЛа» Одеський НПЗ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. 26.02.2013.
  25. ↑ Курченко досі не став власником Одеського НПЗ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 червня 2013.
  26. ↑ Курченко купує величезний медіахолдинг. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21 червня 2013.
  27. ↑ Володимир Федорін: «Ми живемо в ситуації вічного стартапу: не можемо робити сьогодні щось так само, як учора» [Архівовано 2014-03-07 у Wayback Machine.] // «Телекритика», Анна Журба, для «Редакторського порталу». 04.10.2013
  28. ↑ Курченко купив UMH, а не журналістів. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
  29. ↑ Заяви про цензуру у «Форбсі» — верхівка передвиборного «айсберга»?. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 12 березня 2014.
  30. ↑ http://tvi.ua/new/2013/06/21/ohlyad_blohosfery_narodzhennya_novoho_media_mahnata_serhiya_kurchenka [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.] TVi: Огляд блогосфери: народження нового медіа-магната Сергія Курченка
  31. ↑ ЗАЧЕМ КУРЧЕНКО УНИЧТОЖИЛ «FORBES»? ЦЕНЗУРА СКРЫВАЕТ ПРАВДУ ОБ АФЕРЕ ВЕТЭК. Архів оригіналу за 31 травня 2015. Процитовано 12 березня 2014.
  32. ↑ Курченко створив спецвідділ цензури в «Кореспонденті». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 12 березня 2014.
  33. ↑ Курченко створив у «Кореспонденті» спецвідділ цензури. Архів оригіналу за 9 червня 2015. Процитовано 12 березня 2014.
  34. ↑ «Стоп цензурі!» проти Курченка. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 березня 2014.
  35. ↑ ЗАЯВА: «Стоп цензурі!» засуджує втручання у редакційну політику в «Forbes Украина». Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
  36. ↑ Курченко вже запустив цензуру в ЗМІ. Архів оригіналу за 9 червня 2015. Процитовано 12 березня 2014.
  37. ↑ Курченко уничтожил «Корреспондент»: одно из авторитетнейших изданий покидают более 20 журналистов. Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
  38. ↑ Курченко купив медіахолдінг UMH group не заради прибутків — Катерина Коберник. Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 12 березня 2014.
  39. ↑ НМПУ закликає бойкотувати International Media School Курченка. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
  40. ↑ Медіа-профспілка закликає бойкотувати International Media School Сергія Курченка. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
  41. ↑ Реал Банк вошел в орбиту Сергея Курченко. [Архівовано 21 липня 2013 у Wayback Machine.] Forbes.ua. 18.07.2013.
  42. ↑ «Реал Банк» увійшов до «орбіти» Курченка. [Архівовано 20 червня 2015 у Wayback Machine.] Економічна правда. 18.07.2013.
  43. ↑ ВЕТЕК Курченко підтверджує входження в капітал Брокбізнесбанку[недоступне посилання]
  44. ↑ У Курченка підтвердили входження в Брокбізнесбанк [Архівовано 20 червня 2015 у Wayback Machine.] Українська правда. 18.07.2013.
  45. ↑ Полный банк. Сергей и Александр Буряки продали Брокбизнесбанк группе ВЕТЭК. [Архівовано 21 липня 2013 у Wayback Machine.] Коммерсантъ Украина. 18.07.2013.
  46. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 3 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  47. ↑ Нотатки охоронця Януковича. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
  48. ↑ UP: Син Пшонки відхрестився від звинувачень у "кришуванні. Архів оригіналу за 31 травня 2013. Процитовано 23 червня 2013.
  49. ↑ Як Курченко обманув Україну на сім мільярдів. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
  50. ↑ BBC Ukraine: Курченко у газових домовленостях Путіна та Януковича — ЗМІ. Архів оригіналу за 2 квітня 2014. Процитовано 23 червня 2013.
  51. ↑ UP: Марш Курченка. Медіамагнат. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 23 червня 2013.
  52. ↑ http://tyzhden.ua/News/80316 [Архівовано 27 червня 2013 у Wayback Machine.] Tyzhden.ua: Курченко заперечує свою причетність до Сім'ї
  53. ↑ ЄС заморозив рахунки Януковича і ще 17 чиновників. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
  54. ↑ Канада слідом за ЄС заморозила активи колишніх українських чиновників. УНІАН. 7 березня 2014. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  55. ↑ ГПУ оголосила в міжнародний розшук банкірів Януковича. [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.] ТВі. 19.05.2014.
  56. ↑ ЄС вніс до списку санкцій українського бізнесмена Курченка і "кухаря" Путіна. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
  57. ↑ ВЕТЕК Курченка знищує документи, головний офіс розпустили. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
  58. ↑ Курченко вивів із «Брокбізнесбанку» 650 млн через фіктивну фірму, яку МВС вже «трусило» за тендер. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
  59. ↑ Корпорація Курченка: саморозрахунки Анна Бабінець 28 березня, 19:10. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 1 квітня 2014.
  60. ↑ МВС заарештувало нафтопродукти Курченка. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
  61. ↑ МВС відкрило 11 кримінальних справ проти фірм Курченка
  62. ↑ Аваков і МВС розкрили «злочинну схему» Курченка. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
  63. ↑ МВС порушило 11 криміналів проти компаній Курченка за контрабанду нафтопродуктів на 25 млрд грн. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
  64. ↑ Курченка оголосили в розшук. Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 20 березня 2014.
  65. ↑ ОСОБИ, ЯКІ ПЕРЕХОВУЮТЬСЯ ВІД ОРГАНІВ ВЛАДИ // Сайт МВС
  66. ↑ а б У Німеччині і Австрії взялися за активи оточення Януковича. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 квітня 2022.
  67. ↑ Податкова Києва розкрила тіньові схеми Курченка на 1 млрд гривень. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 14 квітня 2014.
  68. ↑ Податкова арештувала рахунки Курченка на 700 мільйонів. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 14 квітня 2014.
  69. ↑ В Австрії заморозили спільний бізнес Курченка і Азарова. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 5 квітня 2022.
  70. ↑ Суд відібрав у Курченка скандальну будівлю за борги перед НБУ. [Архівовано 15 листопада 2014 у Wayback Machine.] Економічна правда. 14.11.2014.
  71. ↑ СБУ та Генпрокуратура розслідують протиправну діяльність головного фінансиста «сім'ї» Януковича. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 8 жовтня 2014.
  72. ↑ У кримінальній справі Курченка вже є четверо заарештованих — СБУ Середа, 08 жовтня 2014, 12:15. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 8 жовтня 2014.
  73. ↑ Ухвала Печерського районного суду міста Києва. 10 вересня 2015. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015.
  74. ↑ Суд заарештував елітну яхту олігарха, який втік (фото). ukranews.com. Українські новини. 13 жовтня 2015. Архів оригіналу за 20 жовтня 2015.
  75. ↑ Aleksandar Vasovic. Fugitive Ukraine tycoon wins, then loses, Serbian citizenship [Архівовано 26 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Reuters, 21.11.2014. (англ.)
  76. ↑ Serbia to revoke Ukrainian billionaire's passport[недоступне посилання] // NewsAdvance.com, 21.11.2014. (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

Сайти[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Курченко_Сергій_Віталійович&oldid=41726013