Курінь (підрозділ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Курінь — основний тактичний підрозділ у Легіоні Українських Січових Стрільців, Дієвій армії УНР, Українській Галицькій Армії та в Українській Повстанській Армії.

Основною тактичною одиницею піхотних частин УГА був курінь, який складався з трьох стрілецьких сотень і однієї сотні скорострілів. Кожна бригада налічувала 3-5 куренів, деякі з них мали сотні важких скорострілів. Окремі курені мали ще мінометні відділи та піхотні гармати. Всього їх нараховувалося 50[1]. Піхотний курінь у складі трьох стрілецьких і кулеметної сотень мав за штатом 25 старшин і 830–880 стрільців бойового складу, а загалом — 1280 вояків.

В УПА тактичною військовою одиницею також вважався курінь, який нараховував 3-4 бойові сотні та потрібні технічні частини. Сотня складалася з трьох стрілецьких чот і однієї кулеметної. А чота — з трьох роїв. Бойова сотня повинна була нараховувати 136 бійців, реально ж сотні УПА мали 130–200 бійців. У групах «УПА-Південь» та «УПА-Захід» курінь становив найвищу самостійну тактичну одиницю. I лише у випадках потреби курені об'єднувались у певну оперативну групу[2]. Командир куреня мав почет у складі шефа штабу (або ад'ютанта), політвиховника, бунчужного, капелана, лікаря та референта СБ[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]