Курін Віктор Миколайович
Віктор Миколайович Курін | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 24 лютого 1934 |
Місце народження | Свердловськ, Луганська область |
Дата смерті | 13 травня 2005 (71 рік) |
Місце смерті | Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Громадянство | СРСР і Україна |
Професії | оперний співак |
Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
Співацький голос | баритон |
Інструменти | вокал[d] |
Жанри | опера |
Заклад | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
Нагороди | |
Діти | Зозуля Тетяна Вікторівна |
viktor-kurin.narod.ru |
Віктор Миколайович Курін (24 лютого 1934, Свердловськ, нині Довжанськ — 13 травня 2005, Київ) — український співак (баритон), педагог, народний артист України (2000)[1]. Народний артист Молдови (1974). Лауреат Всесоюзного конкурсу вокалістів імені М. Глинки (Москва, 1962), Всеукраїнського імені М. Лисенка (Київ, 1962). Професор Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився Віктор Курін 24 лютого 1934 року в місті Свердловську (нині Довжанськ) Луганської області. В 1959—1964 роках навчався в Київській консерваторії в класі професора Дометія Євтушенка.
У 1954—1964 роках — соліст Ансамблю пісні і танцю Київського військового округу (нині — Ансамбль Збройних Сил України). У 1964—1975 роках — соліст (баритон) Молдавського, а в 1975—1988 роках — Київського театру опери та балету.
З 1982 року викладав у Київській консерваторії на кафедрі сольного співу (з 1996 року — професор).
У 2000 році Віктор Курін удостоєний звання Народний артист України.
Донька — оперна режисерка, продюсерка Тетяна Зозуля (нар. 1961).
Помер на 72-му році життя 13 травня 2005 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, 50°25′02″ пн. ш. 30°30′03″ сх. д. / 50.4174722° пн. ш. 30.5009444° сх. д.).
Творчість[ред. | ред. код]
Партії:
- Ріголетто («Ріголетто»), Граф ді Луна («Трубадур»), Амонасро («Аїда»), Жермон («Травіата») Дж. Верді, Фігаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Валентин («Фауст» Ш. Гуно), Пролог і Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло), Остап («Тарас Бульба» М. Лисенка), Султан («Запорожець за Дунаєм» А.Гулак-Артемовського), Мішуков («Тихий Дон» І. Дзержинського), Єлецький («Пікова дама»), Князь («Чародійка»), Мазепа («Мазепа») П. Чайковського, Брудної («Царська наречена» М. Римського-Корсакова), Князь Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна) та інші.
У 1974 році знявся в телефільмі «Співає Віктор Курін».
Джерела[ред. | ред. код]
- Гнидь Б. П. Виконавські школи України. — К.: НМАУ, 2002.
Посилання[ред. | ред. код]
- Курін Віктор Миколайович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 653.
- Офіційний сайт Національної опери України [Архівовано 9 вересня 2012 у Archive.is]
- Віктор Курін (баритон) — персональний сайт співака [Архівовано 6 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Про нагородження діячів культури і мистецтва. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 жовтня 2023.
- Народились 24 лютого
- Народились 1934
- Уродженці Довжанська
- Померли 13 травня
- Померли 2005
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Київської консерваторії
- Викладачі Київської консерваторії
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Народні артисти Молдавської РСР
- Заслужені артисти УРСР
- Народні артисти України
- Заслужені артисти України
- Співаки Національного театру опери та балету Республіки Молдова
- Співаки Національної опери України