Куріпка біла
| Біла куріпка | |
|---|---|
.jpg) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Куроподібні (Galliformes) |
| Родина: | Фазанові (Phasianidae) |
| Рід: | Біла куріпка (Lagopus) |
| Вид: | Біла куріпка (L. lagopus) |
| Біноміальна назва | |
| Lagopus lagopus | |
| Підвиди | |
| |
 | |
| Ареал Збережений (резидент)
Збережений (гніздування)
Збережений (не гніздиться) | |
Курі́пка бі́ла [2] (Lagopus lagopus) — птах родини фазанових (Phasianidae). Поширений в арктичних зонах Америки та Європи. Взимку для маскування змінює колір на білий.
Тіло кремезне, з коротким хвостом. Ноги, як і решта тіла, оперені, з великими кігтями[3]. Самці та самки приблизно однакового розміру, довжина дорослої особини коливається від 35 до 100 см, а розмах крил — від 60 до 160 см. Шия видовжена. Над кожним оком є червоний напівкруглий гребінь, який стає помітним у період розмноження. У самців гребені більші[4].
Забарвлення білої куріпки влітку строкате, жовтувате і бурувате, навесні і восени каштаново-рудувате, взимку біле; ноги й ніздрі оперені. Крила та низ тіла лишаються білими завжди. Взимку птах повністю білий[4]. Линька переважно завершується до листопада[3].
Білі куріпки пересуваються переважно по землі, літають і плавають рідко. Ведуть кочовий спосіб життя з листопада по березень і можуть групуватися поза періодом розмноження. Відпочинок зазвичай відбувається в положенні стоячи або присівши, з відведеною назад шиєю та головою, покладеною близько до тіла. Куріпка часто робить нори в снігу та сідає в них у холодну погоду. Біла куріпка часто купається в пилу, піску, сухому бруді або снігу[3].
Голос низький і гортанний, включає хихикання, повторювані квоктання, вигуки[4].
Гніздиться в листяних лісах і вересових пустищах Північної Європи, тундрі Скандинавії, Сибіру, Аляски та Канади[4]. Надає перевагу низьким, помірно вологим ділянкам з низькими чагарниками, мохами, травами, уникаючи кам'янистої або багатої на лишайники тундри та крутих схилів. Світова популяція складає орієнтовно 40 млн особин[5].
До XIX ст. століття гніздилась, а тепер залітає в північні райони Сумщини, Чернігівщини й Житомирщини. В голоцені проникала в Лісостеп і Степ до Карпат і Криму включно.
Пташенята всеїдні, живляться комахами та молодими рослинами через недорозвиненість сліпої кишки. Дорослі особини повністю рослиноїдні, харчуються листям, квітами, бруньками, насінням та ягодами влітку. Взимку переважно живляться бруньками та гілочками верби й інших карликових чагарників і дерев. Це зумовлює форму рослин у місцях проживання куріпок[4].
Взимку самки та молоді особини, як правило, переміщуються в бореальні ліси в деяких районах, тоді як самці залишаються в субальпійському середовищі існування. Перед періодом розноження самці починають агресивно захищати свою територію від інших самців. Вони переслідують суперників і можуть травмувати чи вбити їх. До цього часу оперення змінюється на літнє і стають виразнішими надочні гребені. Залицяння до самиці включає розмахування хвостом, ходіння по колу, швидке тупання, уклін та виляння головою. Пари здебільшого моногамні, але до 20 % самців полігамні. Близько 80 % пар спаровуються і наступного року, якщо виживають. Парування відбувається навесні та влітку[3].
Куріпка відкладає 4-14 яєць. Гніздо являє собою неглибоку ямку в густій рослинності, вистелену листям, травою та пір'ям. Яйця висиджуються протягом 20-23 днів наприкінці червня — початку липня[3].
Вилуплення відбувається в світлий час доби. Пташенята білої куріпки зазвичай важать близько 15 г. Самець залишається біля гнізда, щоб захищати яйця і виводок. Пара куріпок може приймати до свого виводка чужих пташенят. Через 7-10 днів пташенята стають самостійними, а через 10-12 починають літати. Пташенята зазвичай досягають дорослих розмірів до осені. Статева зрілість настає вже наступного року, хоча однорічні самці знаходять пару нечасто[3].
Рекорд виживання самця становить 9 років, а самки — 8 років. Більшість куріпок гинуть, стаючи здобиччю хижаків (лисиць, вовків, росомах, рисей, ведмедів, орлів). Також багато тварин харчуються їхніми яйцями. Біла куріпка, як і багато арктичних видів, зазнає циклічних коливань популяції з піками кожні 9-10 років[3].
На цей вид полюють скрізь, крім країн Балтії, Білорусі та Китаю. У російській тундрі щорічно впольовують приблизно в 8 млн птахів, здебільшого на захід від Уральських гір, але професійне полювання на білу куріпку в Росії припинилося наприкінці XX ст. Менш інтенсивно на куріпок полюють у Північній Америці. Спроби інтродукції виду здебільшого невдалі[5].
Літнє оперення
Частково полиняла куріпка
Частково полиняла куріпка
Біла куріпка на снігу (зимове оперення)
Оперення ноги
Замаскована на кущі
Гніздо з яйцями
Пташеня
У польоті
Пір'я
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.JPG)
.jpg)
- ↑ BirdLife International (2016). Lagopus lagopus. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2016: e.T22679460A89520690. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22679460A89520690.en. Процитовано 08 серпня 2025.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- 1 2 3 4 5 6 7 Lagopus lagopus (willow grouse;red grouse) | INFORMATION | Animal Diversity Web. animaldiversity.org (англ.). Процитовано 9 травня 2026.
- 1 2 3 4 5 Lagopus lagopus (Linnaeus, 1758). www.gbif.org (англ.). Процитовано 9 травня 2026.
- 1 2 Willow Grouse Lagopus lagopus Species Factsheet. BirdLife DataZone (англ.). Процитовано 9 травня 2026.
- Куріпка біла (Lagopus Lagopus) на сайті Пернаті друзі (укр.)
- Lagopus lagopus на Animal Diversity Web (англ.)
 |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |