Куріпка непальська
| Куріпка непальська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Голос непальської куріпки
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Arborophila rufogularis (Blyth, 1849)[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Arboricola rufogularis Blyth, 1849 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Курі́пка непальська[3] (Arborophila rufogularis) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Мешкає в Гімалаях і горах Південно-Східної Азії.
Довжина птаха становить 26—29 см. Самці важать 325—430 г, самиці 261—386 г, забарвлення у них подібне. Лоб сірий, тім'я і потилиця оливково-коричневі, поцятковані чорними плямками. Над очима білі «брови». під дзьобом білі «вуса». Горло і бічні сторони шиї яскраво-руді, поцятковані чорними плямами. Нижня частина тіла сизувато-сіра, живіт білий. Гузка охристо-коричнева, спина і надхвістя оливково-коричневі. Покривні пера крил пістряві, каштаново-чорно-сіруваті. Дзьоб темно-коричневий або чорний, лапи рожеві або малинові. У молодих птахів нижня частина тіла тьмяніша, тім'я і боки у них поцятковані чорними смужечками. Представники різних підвидів мають різний візерунок горла[4].
Виділяють шість підвидів:[5]
- A. r. rufogularis (Blyth, 1849) — північно-східна Індія, Непал, Бутан і південно-східний Тибет;
- A. r. intermedia (Blyth, 1855) — від північно-східної Індії до північної та північно-західної М'янми;
- A. r. tickelli (Hume, 1880) — від східної М'янми до Таїланду і південно-західного Лаосу;
- A. r. euroa (Bangs & Phillips, JC, 1914) — від південного сходу китайської провінції Юньнань до північного Лаосу;
- A. r. guttata Delacour & Jabouille, 1928 — центральний В'єтнам і центральний Лаос;
- A. r. annamensis (Robinson & Kloss, 1919) — південь центрального В'єтнаму.
Непальські куріпки мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі і В'єтнамі. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях. Віддають перевагу гірським дубовим лісам, де ростуть також лаври та рододендрони. Зустрічаються на висоті від 300 до 2600 м над рівнем моря.
Непальські куріпки зустрічаються невеликими зграйками по 5—10 птахів. Вони живляться насінням, пагонами, ягодами, комахами та равликами. В Індії сезон розмноження триває з квітня по липень, в Китаї з лютого по травень. В кладці від 3 до 5 білих яєць[6].
- ↑ BirdLife International (2016). Arborophila rufogularis. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
- ↑ Blyth, E. (1849). A Supplemental Note to the Catalogue of the Birds in the Asiatic Society's Museum. The Journal of the Asiatic Society of Bengal. 18: 800—821, 819. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Madge, Steve; McGowan, Phil (2010). Pheasants, Partridges & Grouse: Including buttonquails, sandgrouse and allies. Bloomsbury. с. 255—256. ISBN 9781408135655. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
- ↑ MacKinnon, John; Phillipps, Karen (2000). A Field Guide to the Birds of China. Oxford University Press. с. 38. ISBN 9780198549406.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |