Кусейла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кусейла
ⴰⴾⵙⵉⵍ
Caecilius
Народився невідомо
Хеншела, Алжир
Помер 686/688
Тімгад, Timgadd, Timgad Districtd, Батна, Алжир
Підданство Візантійська імперія
Національність Бербери[1]
Титул вождь берберів
Конфесія християнство
Батько Камрам

Кусейла, Косейла (Цецилій), Аксіл (Аксел) (д/н — 686/688) — державний та військовий діяч Візантійської імперії. Очільник спротиву мусульманському загарбанню Північної Африки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з римо-берберської родини, про що свідчить його ім'я — Цецилій, згодом перекручене арбами на Кусейла. Його батьком був Камрам (або Ламзам), але це арабський варіант імені (римо-берберське невідоме). За різними версіями був царем Авреса або Алтави, найбільш вірогідною є перша гіпотеза, оскільки в подальшому саме Аврес стали опорою Кусейли. Також висувається гіпотеза, що правив в Волюбілісі (західна частина Мавретанії Першої). Арабські джерела вказують його походження з племені ауреба.

Брав участь у боротьбі з арабами з 681 року. 683 року потрапив у полон, але зміг втекти. Кусейла зумів об'єднати племена санхаджа і бенарес. 683 році завдав поразки Укбі ібн Нафі та Абу-л-Мухаджиру в битві при Вескере (сучасна Біскра), внаслідок чого обидва арабських військовика загинули. Невдовзі після цього Кусейла в битвібіля Кабіса завдав поразки берберським племенам борт, зената і маграва, які були союзниками арабів. Внаслідок цього вдалося звільнити від загарбників Нумідію і Бізацену. Бербери, що перед тим прийняли іслам, зреклися його. Кусейла зайняв нещодавно заснований арабами Кайруан, де став володарювати. На деякий час навіть зайняв Карфаген, де ймовірно отримав титул екзарха берберів і посаду magister militum Africae (військового магістра Африки).

За різними відомостями у 686 або 687 році проти Кусейли виступив арабський полководець Зухайр ібн Каїс. Битва з ним відбулася за різними даними 688, 689 або 690 року біля Мамми (Мемса), неподалік Кейруана. В ній Кусейла зазнав повної поразки й загинув. Наслідком було завоювання більшості Африканського екзархату арабами. Боротьбуз арабами продовжила Кахіна

Джерела[ред. | ред. код]

  • Stephan Ronart, Nandy Ronart: Lexikon der Arabischen Welt. Ein historisch-politisches Nachschlagewerk. Artemis Verlag, Zürich u. a. 1972, ISBN 3-7608-0138-2.
  • Gabriel Camps, " Rex gentium Maurorum et Romanorum. Recherches sur les royaumes de Maurétanie des VIe et VIIe siècles ", Antiquités africaines, vol. 20, no 1,‎ 1984, p. 183—218
  • Conant, Jonathan (2012). Staying Roman: conquest and identity in Africa and the Mediterranean, 439—700. Cambridge New York: Cambridge University Press. pp. 280—281. ISBN 0521196973.
  • Yves Modéran, Les Maures et l'Afrique romaine (IVe-VIIe siècle), Rome, Publications de l’École française de Rome, coll. " Bibliothèque des Écoles françaises d'Athènes et de Rome ", 22 mai 2013
  1. Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr.NYC: OUP, 2012. — ISBN 978-0-19-538207-5