Куснища

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Куснища
Coat of arms of Kusnyshcha.jpg Flag of Kusnyshcha.jpg
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Любомльський район
Рада/громада Куснищанська сільська рада
Код КОАТУУ 0723382401
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1510
Населення 1800
Площа 4,19 км²
Густота населення 479,71 осіб/км²
Поштовий індекс 44326
Телефонний код +380 3377
Географічні дані
Географічні координати 51°16′55″ пн. ш. 24°03′23″ сх. д. / 51.28194° пн. ш. 24.05639° сх. д. / 51.28194; 24.05639Координати: 51°16′55″ пн. ш. 24°03′23″ сх. д. / 51.28194° пн. ш. 24.05639° сх. д. / 51.28194; 24.05639
Середня висота
над рівнем моря
198 м
Водойми р. Піщатка, Куснищанське
Місцева влада
Адреса ради 44326, Волинська обл., Любомльський р-н, с. Куснища, вул. Матиюка, 17, тел. 3-63-10
Карта
Куснища. Карта розташування: Україна
Куснища
Куснища
Куснища. Карта розташування: Волинська область
Куснища
Куснища
Мапа

Куснища у Вікісховищі?

Кусни́ща — село в Україні, в Любомльському районі Волинської області, центр Куснищанської сільської ради. Населення становить 2010 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване в північно-східній частині Любомльского району, вздовж автодороги Любомль-Шацьк-Брест, за 7,5 км на північ від районного центру і залізничної станції Любомль. Середня висота над рівнем моря — 198 м.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про Куснища в письмових джерелах належить до 1564 року. На той час село налічувало 46 дворів[1]. За іншими даними, населений пункт засновано ще у 1510 році[2].

У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» зустрічаємо такі рядки:

«
КУСНИЩЕ або КУСНИЩА, с, Володимирський пов., Згоранська вол., 72 км від Володимира. В кінці 19 ст. було там 322 дом. і 2,127 жит., дерев'яна церква, церк.-прих. школа, вітряк. За переписом 1911 р. було в К. 2,530 жит., кредитове товариство, випозичальня сільсько-господ. машин, горілчана крамниця. До великої зем. власности належало там 235 дес.[3]
»

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

В ході українсько-більшовицької війни 1920 року Куснищі було окуповано Радянською владою, обрано ревком, створено загін Червоної гвардії в складі 50 чоловік.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань та підписання Ризького мирного договору село входить до складу Польської Республіки.

У період Польщі в селі діяли організація «Сельроб-єдність», підпільна група КПЗУ, організатором якої був І. С. Матіюк (син бідняка; з 18 років став на шлях революційної боротьби; з 1927 по 1931 рік перебував у в'язниці; загинув у 1935 році).

Німецька окупація села тривала з 23 червня 1941 року по 20 липня 1944 року. Гітлерівці вбили і замордували 20 прорадянських активістів, завдали селу збитків на суму близько 6 млн карбованців[1].

Сучасність[ред. | ред. код]

Під Іловайськом загинув та довгий час вважався зниклим безвісти Олександр Сацюк, 27 грудня 2014 року тіло перевезене із Запоріжжя до Луцька[4].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

В селі діють:

  • Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів;

Перша згадка про освітні заклади села датується 1870 роком. Тоді згадується Куснищанське парафіяльне училище. У 1956 році на базі семирічної школи була утворена середня школа, перший випуск учнів якої відбувся у 1959 році. У 1995 році була побудована сучасна двоповерхова будівля з допоміжними приміщеннями для практичних занять.

  • 3 бібліотеки;
  • клуб;
  • фельдшерсько-акушерський пункт;
  • декілька торгових точок, бар.

Релігія[ред. | ред. код]

В селі діє православна (УПЦ) церква Преображення Господнього. Храм споруджений у 1995 році на заміну старого, побудованого в 1897 році і знищеного в 1952 році.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б «Історія міста, селища та сіл Любомльського району» з сайту Любомльської районної ради. Архів оригіналу за 13 грудень 2010. Процитовано 30 вересень 2011. 
  2. http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=14.01.2010&rf7571=4264[недоступне посилання з квітень 2019] Облікова картка
  3. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 1. — Вінніпег, 1984. — 600 с.
  4. У Луцьку в суботу прощатимуться із бійцями, які загинули під Іловайськом
  5. У Луцьку в суботу прощатимуться із бійцями, які загинули під Іловайськом

Джерела та посилання[ред. | ред. код]