Куцай Іван Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Куцай Іван Леонтійович
Народився 5 серпня 1942(1942-08-05) (81 рік)
село Залізнячка, тепер Катеринопільського району Черкаської області
Країна  Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Київський національний університет будівництва і архітектури
Партія КПРС
Нагороди Орден «Знак Пошани»

Іван Леонтійович Куцай (нар. 5 серпня 1942(19420805), село Залізнячка, тепер Катеринопільського району Черкаської області) — український діяч, секретар Київського обкому КПУ, 1-й заступник голови Київської обласної державної адміністрації. Народний депутат України 1-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині робітників.

У 1957—1961 роках — студент Київського будівельного технікуму.

У 1961—1962 роках — технік управління будинками № 404 житлового управління Радянського району міста Києва.

У 1962—1965 роках — служба в Радянській армії.

У 1965—1966 роках — технік управління будинками № 403 житлового управління Радянського району міста Києва.

Член КПРС до 1991 року.

У 1966—1972 роках — інженер, начальник відділу контори матеріально-технічного постачання спецтресту стінових матеріалів Міністерства промисловості будівельних матеріалів УРСР у місті Києві.

У 1971 році заочно закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, інженер-будівельник.

У 1972 році — завідувач сектору відділу дослідження експертизи, аналізу нової техніки і капітального будівництва об'єднання «Укроргбудматеріали» Міністерства промисловості будівельних матеріалів УРСР.

У 1972—1973 роках — начальник управління механізації і спецмонтажних робіт головного управління стінових матеріалів Міністерства промисловості будівельних матеріалів УРСР.

У 1973 році — завідувач сектору відділу дослідження експертизи, аналізу нової техніки і капітального будівництва об'єднання «Укроргбудматеріали» Міністерства промисловості будівельних матеріалів УРСР.

У 1973—1979 роках — начальник технічного відділу, заступник керуючого тресту «Укрводзалізобетон» Міністерства меліорації та водного господарства УРСР.

У 1979—1986 роках — інструктор, заступник завідувача, завідувач відділу будівництва Київського обласного комітету КПУ.

У 1983 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПУ.

У червні 1986 — квітні 1987 року — заступник голови виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів з питань будівництва. У 1986 році — учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

4 квітня 1987 — 1 грудня 1988 року — секретар Київського обласного комітету КПУ з питань соціально-економічного розвитку і промисловості.

У грудні 1988 — квітні 1992 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів — начальник головного планово-економічного управління.

18.03.1990 року обраний народним депутатом України, 2-й тур, 51,60 % голосів, 17 претендентів. До груп, фракцій не входив. Член Комісії ВР України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства.

У квітні 1992 — липні 1994 року — 1-й заступник глави Київської обласної державної адміністрації[1].

У липні 1994 — жовтні 1995 року — заступник голови Київської обласної ради народних депутатів з виконавчої роботи.

З жовтня 1995 до кінця 1990-х років — заступник голови Київської обласної державної адміністрації з питань економіки, зовнішньоекономічної діяльності та економічної реформи; заступник голови Київської обласної державної адміністрації з фінансово-бюджетних питань, дотримання податкового законодавства, питань промислової політики, транспорту, зв'язку та паливно-енергетичного комплексу.

Працював у апараті Верховної Ради України, радником голови Верховної Ради України.

Потім — на пенсії.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]