Куцевол Олексій Амвросійович

Куцевол Олексій Амвросійович
Народився	17 березня 1904(1904-03-17) село Аврамівка Августинівської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії, тепер Васильківський район Дніпропетровської області
Помер	28 березня 1978(1978-03-28) (74 роки) місто Запоріжжя
Національність	українець
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За оборону Кавказу»

Олексій Амвросійович Куцевол (17 березня 1904(19040317), село Аврамівка Августинівської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії, тепер Васильківський район Дніпропетровської області — 28 березня 1978, місто Запоріжжя) — український радянський діяч, секретар Запорізького обласного комітету КП(б)У, 1-й секретар Сталінського (Жовтневого) районного комітету КПУ міста Запоріжжя, голова Осипенківського (Бердянського) міськвиконкому Запорізької області.

Біографія

Народився в селянській родині. З 1912 по 1914 рік навчався в сільській школі.

З 1914 по 1925 рік працював у господарстві батьків. У вересні 1925 — лютому 1930 року — різнороб, молотобоєць, коваль заводу імені Енгельса села Верхня Хортиця Запорізької округи.

Член ВКП(б) з грудня 1929 року.

15 лютого — 20 вересня 1930 року — голова Верхньохортицької сільської ради Запорізького району.

У вересні 1930 — лютому 1932 року — слухач Оріхівської радпартшколи, пропагандист.

У лютому — червні 1932 року — штатний пропагандист Запорізького міського комітету КП(б)У. У червні — жовтні 1932 року — слухач Курсів лекторів у місті Харкові. 2 листопада 1932 — 15 лютого 1933 року — штатний пропагандист Запорізького міського комітету КП(б)У.

У лютому 1933 — вересні 1936 року — завідувач саду та партійний організатор радгоспу «Дніпроенерго» на острові Хортиці біля міста Запоріжжя.

У вересні — листопаді 1936 року — інструктор Запорізького міського комітету КП(б)У.

У листопаді 1936 — лютому 1938 року — студент Центральної школи пропагандистів при ЦК КП(б)У в місті Харкові.

19 лютого — 20 травня 1938 року — в.о. 1-го секретаря, 20 травня 1938 — 12 січня 1939 року — 1-й секретар Сталінського (Жовтневого) районного комітету КП(б)У міста Запоріжжя.

У січні — травні 1939 року — завідувач відділу керівних партійних органів Організаційного бюро ЦК КП(б)У по Запорізькій області. У травні — серпні 1939 року — завідувач організаційно-інструкторського відділу Запорізького обласного комітету КП(б)У.

8 серпня 1939 — жовтень 1941 року — 3-й секретар Запорізького обласного комітету КП(б)У.

З листопада 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. 10 листопада 1941 — 15 жовтня 1942 року — уповноважений Військової Ради 9-ї армії Південного фронту. 15 жовтня 1942 — 7 січня 1943 року — уповноважений Військової Ради Північної групи військ.

7 січня — 1 жовтня 1943 року — у розпорядженні ЦК КП(б)У в місті Москві.

1 жовтня 1943 — 22 березня 1947 року — 3-й секретар Запорізького обласного комітету КП(б)У.

У квітні 1947 — 13 вересня 1948 року — голова виконавчого комітету Осипенківської (тепер — Бердянської) міської ради депутатів трудящих Запорізької області.

20 жовтня 1948 — 16 травня 1952 року — начальник Запорізького обласного управління місцевими торгами.

16 травня 1952 — травень 1953 року — керуючий Запорізького відділення «Гастроном».

20 травня 1953 року виключений з КПРС за рішенням Сталінського районного комітету КПУ через «зловживання на службі, що втілилося у незаконному придбанні матеріалів з бази з метою спекуляції». Був засуджений Запорізьким обласнтим судом на 10 років позбавлення волі, але звільнений від відбування покарання за амністією. Рішення про виключення з партії також було скасоване, а замість нього 9 вересня 1953 року Запорізький міський комітету КПУ виніс Олексію Куцеволу «сувору догану із занесенням до облікової картки».

У 1954 році — голова артілі «П'ята п'ятирічка» Запорізької області.

У 1954—1964 роках — директор Запорізької фабрики головних уборів.

З 1964 року — персональний пенсіонер республіканського значення в місті Запоріжжі.

Родина

Дружина — Акулина Гнатівна. Дочки — Ганна та Світлана, син — Олексій.

Нагороди

• медаль «За бойові заслуги» (1942)
• медаль «За оборону Кавказу» (1945)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1946)

Джерела

• Шиханов Р. Жовтневий район міста Запоріжжя (1935—2010 роки): становлення та розвиток місцевих органів влади — Запоріжжя, 2010