Кучеренко Володимир Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кучеренко Володимир Олексійович
Кучеренко Володимир Олексійович.jpg
Народився 18 липня 1909(1909-07-18)
Лозова
Помер 26 листопада 1963(1963-11-26) (54 роки)
Москва
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність політик
Alma mater Харківський національний університет будівництва й архітектури
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Сталінська премія Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Володи́мир Олексі́йович Кучере́нко (18 липня 1909(19090718), станція Лозова, тепер Харківська область — 26 листопада 1963, місто Москва) — фахівець у галузі будівництва, лавреат Сталінської премії (1951), відзначений державними нагородами СРСР. Член ЦК КПРС у 1956—1963 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 5—6-го скликань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині залізничного машиніста на станції Лозовій Катеринославської губернії, брат Миколи Кучеренка. З 1925 року працював робітником на залізниці. У 1927—1929 роках — десятник залізничних майстерень на станції Лозова.

1933 року закінчив Харківський будівельний інститут.

У 1933—1934 роках — інженер, прораб на будівництві цукрового заводу в місті Куп'янську Харківської області. У 1934—1936 роках — прораб на будівництві паровозобудівного заводу в місті Улан-Уде Бурят-Монгольської АРСР.

З 1936 по 1939 рік — головний інженер на будівництві заводів тресту «Індустрбуд» у Донбасі (місто Сталіно і Петровеньки).

У 1939—1941 роках — керуючий тресту «Південьважбуд» у місті Харкові.

У 1941—1943 роках — керуючий тресту № 50 у місті Стерлітамак Башкирської АРСР.

Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1943—1948 роках — головний інженер тресту «Південьважбуд». Керував будівництвом та відновленням промислових підприємств в Дніпропетровську, Макіївці, Сталіно, Харкові та інших містах.

У 1948—1950 роках — керуючий тресту «Південьавтобуд» у місті Дніпропетровську.

У 1950—1952 роках — член колегії, заступник міністра будівництва підприємств машинобудування СРСР. У 1952—1953 роках — заступник начальника 1-го Головного управління при Раді Міністрів СРСР. У 1953—1954 роках — заступник начальника Головного управління в Міністерстві середнього машинобудування СРСР.

У 1954—1955 роках — начальник Головного управління з житлового та цивільного будівництва (Головмосбуду) при Московському міськвиконкомі та заступник голови виконавчого комітету Московської міської ради депутатів трудящих.

У лютому 1955 — грудні 1956 року — заступник голови Ради Міністрів СРСР. Одночасно у березні 1955 — січні 1961 року — голова Державного комітету СРСР у справах будівництва. У грудні 1956 — травні 1957 року — заступник голови Державної економічної комісії Ради Міністрів СРСР із поточного плануваня народного господарства — міністр СРСР.

З 1961 по 1963 рік — президент Академії будівництва та архітектури СРСР. За сумісництвом з весни 1963 року — заступник голови Державного комітету СРСР в справах будівницва. Від серпня по листопад 1963 року — голови Державного комітету СРСР в справах будівницва — міністр СРСР.

Похований у Кремлівській стіні на Красній площі Москви.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]