Кучер Борис Олександрович

Борис Олександрович Кучер
Борис Олександрович Кучер
Прапор голова Севастопольської міської державної адміністрації
27 квітня 1998 — 5 квітня 1999
Попередник:	Віктор Семенов
Наступник:	Леонід Жунько
Народження:	28 січня 1942(1942-01-28) Челябінськ
Смерть:	5 квітня 1999(1999-04-05) (57 років) Севастополь, Україна
Причина смерті:	хвороба
Поховання:	кладовище Комунарів
Освіта:	ХНЕУ ім. С. Кузнеця
Нагороди:

Борис Олександрович Ку́чер (28 січня 1942, Челябінськ — 5 квітня 1999) — український державний діяч, член-кореспондент Міжнародної академії організаційних та управлінських наук.

Біографія

Народився 28 січня 1942 року у місті Челябінську. Після закінчення у 1961 році Харківського технікуму автомобільного транспорту з 1961 по 1964 рік служив в Радянській армії. Брав участь у подіях карибської кризи на Кубі у 1962 році.

Після повернення до Радянського Союзу з 1964 по 1977 рік працював на Харківському оборонному підприємстві. Пройшов шлях від техніка до заступника начальника цеху. За успіхи в роботі у 1975 році був удостоєний честі сфотографуватися біля Прапора Перемоги, чотири роки був переможцем соціалістичного змагання.

У 1971 році закінчив Український заочний політехнічний інститут та Харківський інженерно-економічний інститут у 1983 році.

З 1977 року в Севастополі. З 1978 по 1994 рік очолював Кримський електроремонтний завод виробничого об'єднання «Украелектроремонт». Не раз обирався депутатом Гагарінської районної ради.

З 1994 року працював у органах влади міста Севастополя, спочатку на посаді першого заступника голови міськради з виконавчої роботи, у листопаді 1995 року призначений першим заступником голови міськдержадміністрації. З січня 1997 року очолив Державну податкову адміністрацію у Севастополі. 27 квітня 1998 року був призначений головою Севастопольської міськдержадміністрації. При опитуванні населення Севастополя у 1998 році у номінаціях: «Людина року», «Політик року» і «Господарник року» зайняв перше місце.

Могила Бориса Кучера

Помер після важкої хвороби 5 квітня 1999 року. Похований у Севастополі на кладовищі Комунарів.

Відзнаки

анотаційна дошка

меморіпльна дошка

Заслужений машинобудівник України. Нагороджений орденом «Знак Пошани», почесною грамотою Державної податкової адміністрації України та іншим нагородами.

Вшанування пам'яті

Іменем керівника міста названа школа № 23 в Гагарінському районі. В ній відкрито музей, на фасаді встановлена гранітна анотаційна дошка. На будівлі міської податкової адміністрації і на заводі, де працював Борис Олександрович (сучасний КЕТЗ «Сатурн») встановлені меморіальні дошки.

Література

• А. М. Чикин. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. ISBN 978-966-335-102-5. стор. 283.(рос.)

Посилання

• src-h.slav.hokudai.ac.jp [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)