Кучма (одяг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ку́чма (від угор. kucsma sapka, «хутряна шапка»), або ку́шма (рум. cușma) — головний убір, висока конусоподібна шапка (ковпак) з баранячого хутра . У XVII — XIX століттях елемент народного костюму волохів (румунів, молдаван), мадярів, угорських половців, русинів (українців). Кучми були подібні на шапки кавказьких горців та на відомий в давнину «фригійський ковпак». Шапки з прямо зрізаним верхом називали також кучмами.

Козацькі шапки мали урізаний вверх з пришитим шликом, який звисав з лівого боку, де він прикріплювався до наголовника гапликом. Такі ж самі шапки зі шликом носили і чумаки. Шлик оздоблювали нашитим сібним або золотим хрестом і завершувався він золотою або срібною китичкою. Шлик був такого ж кольору, як і жупан, найчастіше червоного або синього кольору. На Київщині таку шапку зі шликом називали - йолом.

Інші назви — кучо́мка (зменшене від «кучма»).

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Вовк, Хведір. Студії з української етнографії та антропології / проф. Хведір Вовк. — Прага: Укр. громад. вид. фонд, [1916?] (Друк. «Легіографія»). — 354, [2] с. : іл., [23] арк. іл.
  • Стамеров К.К. Нариси з історії костюмів, 1978

Посилання[ред.ред. код]