Кушнір Надія Вячеславівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Надія Кушнір
Народження 1993(1993)
Львів
Країна Україна Україна
Навчання Українська академія друкарства,
Українська академія дизайну
Діяльність ілюстратор, дизайнерка
Напрямок книжкова ілюстрація
Твори Гусь
Сайт www.behance.net/nadjozna

Надія Кушнір, псевд. Надьожна (нар. 1993(1993), Львів) — українська дизайнерка, ілюстраторка дитячих книжок. Стала відомою як авторка інтернет-коміксу «Гусь».

З життєпису[ред. | ред. код]

Навчалася в Українській академії друкарства та Українській академії дизайну[1].

Упорядниця й координаторка всеукраїнського літературно-художнього проекту «Горицвіт»[2][3]. Член міжнародної організації з неформальної освіти MitOst[1].

Оформила близько 33 дитячих, підліткових і дорослих книжок, зокрема книжки «Про Комарика Зюзю» та «Кузя, Зюзя та компанія» Всеволода Нестайка, «Абетка» Світлани Кісар, «Bajka o ciekavskim Kotku» Йоганни Кордис, «Ляля» Яцека Денеля тощо[4], для видавництв «Веселка», «Урбіно», «Vivat», «Кальварія», «Ранок», «Теза», та польської організації «Fundacja Centrum Badan Polska-Ukraina»[1].

В 2017 році Надія Кушнір потрапила до списку найкращих дитячих ілюстраторів незалежної України за версією сайту Букмоль[5], найкращими її роботами було названо оформлення книжки-картинки Тетяни Стус «Де Ойра?»[6] та авторську книжку «Як Гусь свою любов шукав»[7].

В 2023 переїхала в місто Оттава, Канада.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Кушнір Надія (Надьожна). Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
  2. Горицвіт. Архів оригіналу за 13 жовтня 2021. Процитовано 1 вересня 2017.
  3. Виставка «Горицвіт» Надії Кушнір
  4. 7 запитань ілюстратору: Надія Кушнір. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
  5. Найкращі дитячі ілюстратори незалежної України. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
  6. Таня Стус. Де Ойра? / текст Тані Стус ; ілюстрації Надьожна (Надія Кушнір)— Харків: Віват, 2017.
  7. Надьожна. Як Гусь свою любов шукав. — Харків: Віват, 2017. — 64 с. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]