Куштау

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Куштау
Шихан Куштау.jpg

53°42′ пн. ш. 56°05′ сх. д. / 53.700° пн. ш. 56.083° сх. д. / 53.700; 56.083Координати: 53°42′ пн. ш. 56°05′ сх. д. / 53.700° пн. ш. 56.083° сх. д. / 53.700; 56.083
Країна Flag of Russia.svg Росія
Регіон Ішимбайський район
Тип гора
Висота 375 м
Висота відносна 251 м
Ідентифікатори і посилання
Куштау. Карта розташування: Росія
Куштау
Куштау
Куштау (Росія)
CMNS: Куштау у Вікісховищі

Куштау (башк. Ҡуштау — «подвійна гора»[1]), гора Довга — шихан, гора-одинак в Ішимбайському районі Башкортостану, що знаходиться за 18 км на схід від міста Стерлітамака і за 140 км на південь від міста Уфи, включена в Список геологічної спадщини всесвітнього значення «GEOSITES»[2].

Один з ланцюжка колись чотирьох шиханов в околицях Стерлітамака поряд з Тратау (Торатау), Юрактау і нині знищеним БСК «Сода» шиханом Шахтау, які обрані в шорт-лист проекту «Сім чудес Росії» (як Шихани).[3]

Знаходиться під загрозою повного знищення, як і Шахтау.[4] Відданий під розробку Башкирській содовій компанії.


Точне розташування: Макарівський лісгосп, Урняцьке лісництво, кв. 1, 2, 6, 10 (частково кв. 7, 11)[5][6].

Фізико-географічна характеристика[ред. | ред. код]

Абсолютна висота над рівнем моря — 375 м[7]. Висота щодо рівня підошви — 251 м. Має форму двогорбого хребта, довжиною 4 км, шириною 0,7 — 1,4 км, з вершинами 374,5 та 243,8 м, витягнута в меридіональному напрямку по лінії Північ-Південь. Південний схил Куштау — кам'янисто-степовий, з округлими увалами, витягнутими вздовж схилу, що утворюють між собою лог. Ували з малопотужними кам'янистими ґрунтами покриті степовою рослинністю.

З боку західного і південного схилів огинає річка Біла.

Геологія[ред. | ред. код]

Гора Куштау поряд з іншими стерлітамацькими шиханами входить в Список геологічної спадщини всесвітнього значення «GEOSITES», який формується і перебуває під егідою Європейської асоціації зі збереження геологічної спадщини ProGEO[8].

З 4 по 11 червня 1989 року в містах Уфі — Стерлітамаку — Ішимбаї відбулася сьома палеоеколого-літологічна сесія «Пермські рифогенні утворення Південного Уралу». Сесія рекомендувала Держкомприроди СРСР і РРФСР включити стерлітамакцькі шихани Тратау, Юрактау і Куштау в список геологічних пам'яток природи всесоюзного значення.[9]


У 2018 році пост-президент Міжнародного союзу геологічних наук (IUGS) Роланд Оберханслі відвідав Стерлітамацькі шихани і виступив за збереження цих гір.[10]

Охорона природи[ред. | ред. код]

Ковила пірчаста

Куштау відноситься до цінних природних територій. У відповідності зі Схемою територіального планування[11] Республіки Башкортостан передбачається створення пам'ятки природи республіканського значення площею 300 га[5][6].

На Куштау проростає кілька видів рослин з «Червоної книги», в тому числі ковила пірчаста.

Біля Куштау спійманий рідкісний екземпляр жука-довгоносика[12].

Наприкінці 2018 року т.в.о. Голови Республіки Башкортостан Радій Хабіров заявив, що Куштау може стати компромісним варіантом для вирішення сировинної проблеми «Башкирської содової компанії», замість шихана Торатау[13].

З 25 по 28 березня 2019 роки в Республіці Башкортостан відбулося виїзне засідання Ради з прав людини при Президентові РФ, на якому піднімалися питання збереження Куштау[14].

У червні 2019 року жителі села Урняк склали відеозвернення до президента Російської Федерації з проханням про те, щоб створити навколо шихана Куштау та інших найближчих гір природоохоронну зону.

6 серпня 2019 року Ради з прав людини при Президентові РФ рекомендував Мінприроди РФ розглянути можливість створення національного парку «Башкирські шихани», що включає шиханы Куштау, Торатау і Юрактау; «Башкирській содовій компанії» вишукати можливості відмови від планів промислової розробки Куштау та інших шиханів; Уряду Республіки Башкортостан надати Куштау статус пам'ятки природи у відповідності зі Схемою територіального планування Республіки Башкортостан і включити шихан Куштау в межі проектованого геопарку Торатау[15].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. статья «Шихандар», Башкортостан. Кыскаса энциклопедия. Уфа: издательство "Башкирская энциклопедия, 1997, с.653, ISBN 5-88185-003-3
  2. Хисматуллин И. Р. Стерлитамакские шиханы: экономическое значение и правовой статус геологических памятников природы // Новый университет (Серия: Экономика и право). 2013. № 11(33). С. 25-27.
  3. Горы Шиханы: республика Башкортостан. 100 чудес России. Процитовано 2015-12-10. 
  4. В Башкирии разворачивается общественное движение в защиту шихана Куштау (ru). www.kommersant.ru. 2019-10-22. Процитовано 2019-11-13. 
  5. а б Ишимбайский район — БАШТУРИСТ. Туризм и отдых в Башкортостане. Архів оригіналу за 2013-10-17. Процитовано 2012-04-29. 
  6. а б Туристский паспорт муниципального района Ишимбайский район Республики Башкортостан
  7. Аркуш карти N-40-77 Красноусольский. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1980 р. (рос.)
  8. Европейская ассоциация по сохранению геологического наследия ProGEO
  9. Геология и геофизика, Issues 1-6. Академия наук СССР. Сибирское отделение. Изд-во Сибирского отд-ния АН СССР., 1990
  10. Международный союз геологических наук выступил за сохранение уникальных рифовых гор Шиханы (ru). РГО РБ. 2018-10-09. Процитовано 2019-08-16. 
  11. ОБ УТВЕРЖДЕНИИ СХЕМЫ ТЕРРИТОРИАЛЬНОГО ПЛАНИРОВАНИЯ РЕСПУБЛИКИ БАШКОРТОСТАН ДО 2020 ГОДА, Постановление Правительства Республики Башкортостан от 05 августа 2015 года №289. docs.cntd.ru. Процитовано 2019-08-16. 
  12. Дедюхин С. В..  // "Вестник Удмуртского университета. Серия Биология. Науки о Земле" : научный журнал. — Иж. : УдГУ, 2011. — Вып. 2. — С. 90–104. — ISSN 2412-9518.
  13. «Народ Башкортостана отстоял Торатау» — Всемирный курултай башкир // Башинформ.рф
  14. Стерлитамакские шиханы и судьба горы Куштау – в центре внимания членов СПЧ в Башкортостане - СПЧ. president-sovet.ru. Процитовано 2019-08-16. 
  15. Совет по правам человека принял Рекомендации по итогам выездного заседания в Республике Башкортостан - СПЧ. president-sovet.ru. Процитовано 2019-08-16.