Кущівник-тонкодзьоб
| Кущівник-тонкодзьоб | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pygiptila stellaris (von Spix, 1825)[3] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Thamnophilus stellaris | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Кущівни́к-тонкодзьоб[4] (Pygiptila stellaris) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Кущівник-тонкодзьоб (Pygiptila).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 12-13 см, вага 23-27 г. У самців верхня частина тіла темно-сіра, тім'я чорне, на плечах білі плямки. Нижня частина тіле блідшіша, сірувата. У самиць верхня частина тіла сіра, крила контрастно-руді, не поцятковані плямками. Нижня частина тіла і обличчя тьмяно-охристі. Дзьоб міцний, хвіст короткий.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[5]
- P. s. maculipennis (Sclater, PL, 1855) — від південно-східної Колумбії до північного сходу Перу;
- P. s. occipitalis Zimmer, JT, 1932 — крайній схід Колумбії, південь Венесуели, Гвіана і північна Бразилія;
- P. s. purusiana Todd, 1927 — західна Болівія, південний схід Перу, Бразилія на схід від Мадейри і на південь до Амазонки;
- P. s. stellaris (Spix, 1825) — центральна Бразилія на південь від Амазонки і на північний захід від Мату-Гросу.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Кущівники-тонкодзьоби мешкають в Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі, Бразилії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах та на болотах. Зустрічаються на висоті до 700 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Кущівники-тонкодзьоби зустрічаються парами, часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться переважно личинками лускокрилих, а також прямокрилих, зокрема коротковусих прямокрилих, богомолів і примарових. Шукають їжу в середньому ярусі лісу та в нижній частині лісового намету.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pygiptila stellaris. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ Sclater, Philip L. (1858). Synopsis of the American ant-birds (Formicariidae). Proceedings of the Zoological Society of London. 26: 202–224 [220]. doi:10.1111/j.1469-7998.1858.tb06365.x. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ von Spix, Johann Baptist (1825). Avium species novae, quas in itinere per Brasiliam annis MDCCCXVII-MDCCCXX (Latin) . Т. Volume 2. Monachii (Munich): Typis Franc. Seraph. Hübschmanni. с. 27, Plate 36 fig. 2. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Antbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 07 січня 2022.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |