Кущівник західний
Кущівник західний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець сірого кущірника (Шапурі, штат Акрі, Бразилія)
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Thamnomanes schistogynus Hellmayr, 1911[2] | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Thamnomanes caesius schistogynus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Кущівни́к західний[3] (Thamnomanes schistogynus) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Амазонії.
Довжина птаха становить 13,5–14,5 см, вага 16-18 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають повністю темно-сизувато-сіре забарвлення, за винятком малопомітної білої плями на спині. У самичок верхня частина тіла сизувато-сіра, груди і живіт контрастно яскраво-рудувато-коричневі. Пера на горлі і скронях мають контрастно білі стрижні.
Виділяють два підвиди:[4]
- T. s. intermedius Carriker, 1935 — центральне Перу (на південь від Амазонки, на схід від Уайяґи, на південь до Хуніна);
- T. s. schistogynus Hellmayr, 1911 — західна Бразилія (на південь від Амазонки в басейні річки Журуа і в нижній течії Пуруса), південний схід Перу (на південь від Хуніна) і північний захід Болівії (захід Пандо, Ла-Пас, Кочабамба).
Західні кущівники мешкають в Перу, Бразилії і Болівії. Вони живуть в підліску амазонської сельви і варзейських лісів[en] (тропічних лісів у заплавах Амазонки і її притоків), серед ліан і бамбукових заростей. Зустрічаються поодинці або невеликими сімейними зграйками, на висоті до 1200 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів, в яких виконують роль вартових. Живляться комахами, зокрема жуками, кониками, сараною, перетинчастокрилими, клопами, метеликами, богомолами, а також павуками, равликами та іншими безхребетними, іноді дрібними ящірками, якимх шукають серед рослинності на висоті від 3 до 8 м над землею. Сезон розмноження в Перу триває з червня по листопад. Гніздо чашоподібне, робиться з корінців і сухої трави, встелюється м'яким рослинним матеріалом. В кладці 2 білих Поцяткованих червонуватими або коричневими плямками яйця. І самички, і самці насиджують яйця і доглядають за пташенятами.
- ↑ BirdLife International (2016). Thamnomanes schistogynus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 29 червня 2022
- ↑ Carl Eduard Hellmayr. Description de quelques formes nouvelles d'oiseaux de l'Amerique meridionale. „Revue française d'ornithologie”. 2, s. 25, 1911.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Antbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 червня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |