Кьонбоккун

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = скасований = lon_min =
Кьонбоккун; кор.: хангиль: 경복궁, ханча: 景福宮
	Палацовий комплекс Кьонбоккун Палацовий комплекс Кьонбоккун
	37°34′43.00″ пн. ш. 126°58′38.00″ сх. д. / 37.5786111° пн. ш. 126.9772222° сх. д.
Країна	Південна Корея
Місто	північ Сеулу
Тип	палац і пам’ятка
Тип будівлі	палац
Площа	432 703 квадратний метр
Стиль	династії Чосон
Автор проєкту	Чон До Джон
Дата заснування	1394
	Основні дати:; реконструкція 1860-ті р.
	Будівлі:; імператорський тронний зал, павільйон і ін.
Відомі мешканці	корейська королівська сім'я
Стан	задовільний
Адреса	Sajik-rod
	Кьонбоккун Кьонбоккун (Республіка Корея)
	Медіафайли у Вікісховищі

Кьонбоккун, Палац Кьонбок (кор.: хангиль: 경복궁, ханча: 景福宮) — палацовий комплекс на півночі Сеула, Південна Корея, який побудований в 1395. Він був головним і найбільшим палацом в епоху династії Чосон, в якому жила королівська родина, і одним з П'яти великих палаців, побудованих в період Чосон.

Кьонбоккун продовжив бути головним палацом династії Чосон до того, як приміщення були знищені вогнем під час Японсько-корейська війна (1592–1598) та був покинутим на два століття. Однак, у 19 столітті всі 7700 кімнат палацу були відновлені під керівництвом принца-регента Хинсона під час правління вана Коджона. Деякі 500 будівель були відновлені на місці понад 40 гектарів^[1]^[2]. Архітектурні принципи давньої Кореї були включені до традиції й зовнішності королівського двору Чосону.

На початку 20 століття, більша частина палацу була систематична зруйнована японською імперією під час окупації Кореї.^[3] 21 січня 1963 його було визнано як культурна спадщина^[4]. Починаючи з 1990-х огороджений палацовий комплекс поступово почали відновлювати до своєї оригінальної форми. Також на його території розташовані Національний палацовий музей(інші мови) та Національний фольклорний музей.

Історія

14–16 століття

Початково Кьонбоккун побудовано у 1394 ваном Тхеджо, першим ваном і засновником чосонської династ, а його назва задумано впливовим міністром на ім'я Чжон До-Чоном. Опісля, палац постійно розширювався під час правління вана Тхеджона та вана Седжона Великого. Він був сильно пошкоджений під час пожежі в 1553, а його вартісне відновлення, яке замовлено ваном Мьонджоном, завершили в наступному році.

Однак, через чотири десятиліття потому, деякі частини палацу були спалені під час японсько-корейська війна 1592–1598, коли корейці злі на двір вана Сонджо через евакуацію Сеула спалили королівську резиденцію^[5]. Королівський двір переїхав до палацу Чхандоккун. Місце Кьонбоккуна було залишено в руїнах на наступні три століття^[6].

19 століття

У 1867, під час регентства Хинсона Девонгуна, будівлі палацу відновили й створили масивний комплекс, що складався з 330 будинків і 5792 кімнат. Із загальною площею в 410 000 м² землі, Кьонбоккун знову став іконою як для корейської нації, так і для корейської королівської родини. У 1894 японці окупували палац Japanese occupied the palace(інші мови) та заставили Коджон встановити прояпонський уряд. У 1895 після вбивства імператриці Мьонсон(інші мови) японськими агентами, її чоловік, імператор Коджон, покинув палац. Імперська родина більше ніколи не повернулася до Кьонбоккуна^[7].

Ранні фотографії реконструйованого палацу (до 1911)

Тронний зал (1906)

Тронний зал (бл. 1900)

Трон (бл. 1900)

Стеля тронного залу (бл. 1900)

Кончхонґун (бл. 1900)

Павільйон Кьонхверу (1906)

Чібокче (Приватна королівська бібліотека, бл.1900)

Кванхванмун та статуя Хечхі (бл. 1900)

Перехожі навпроти палацу (пізнє 19 століття)

20–21 століття

У 1915 він використовувався як місце для Чосонської індустріальної виставки(інші мови) з будівництвом нових виставкових будівель на його території^[8]^[9].

Починаючи з 1911 колоніальний уряд японської імперії систематично знищив усі 10 будівель комплексу під час японської окупації Кореї та проводив багато виставок у Кьонбоккуні, проти руйнації виступав Яанаґі Соецу(інші мови). У 1926 уряд побудував масивний Японський будинок генерал-губернатора(інші мови) напроти тронного залу, Кинджонджон(інші мови), з метою позбутися символу і спадку чосонської династії. Ворота Кванхванмун(інші мови), головні й південні ворота Кьонбоккуна, були переміщені японцями на схід палацу. Подальша виставка, Чосонська виставка(інші мови), пройшла в 1929^[10].

Основні споруди Кьонбоккун — це Кинджонджон, імператорський тронний зал (у списку національних скарбів під номером 223), і павільйон Кьонхверу (у списку національних скарбів під номером 224), що стоїть посередині штучного озера на 48 гранітних колонах. Цей павільйон зображений на банкноті в 10000 вон.

Нині палац — це музей просто неба. Перед входом до нього проводяться барвисті церемонії зміни варти королівської гвардії епохи Династії Чосон.

Галерея

Тронний зал
Павільйон Кьонхору
Зміна варти

Див. також

Примітки

↑ Gyeongbokgung (PDF). Процитовано 21 жовтня 2014.
↑ GYEONGBOKGUNG PALACE. GYEONGBOKGUNG PALACE. Процитовано 24 квітня 2018.
↑ How Japan Took Control of Korea. 15 травня 2023.
↑ 경복궁. terms.naver.com (кор.). Процитовано 18 квітня 2021.
↑ Hawley, Samuel (2014). The Imjin War: Japan's Sixteenth-Century Invasion of Korea and Attempt to Conquer China (англ.). Conquistador Press. с. 161—163. ISBN 978-0-9920786-2-1.
↑ Introduction to Gyeongbokgung. Gyeongbokgung. 2007. Архів оригіналу за 14 червня 2008. Процитовано 27 квітня 2009.
↑ Kim (김), Changjun (창준). 일제 강점기의 경복궁 (景福宮) 훼손과 복원사업 (Destruction of Gyeongbokgung during the Japanese Occupation of Korea and Reconstruction Enterprise) (PDF). 문화재관리국 (文化財管理局) (Cultural Heritage Administration of Korea). Архів оригіналу (PDF) за 30 травня 2011. Процитовано 2 травня 2009.
↑ Alberto Pérez-Gómez; Stephen Parcel (ред.). Chora 7: Intervals in the Philosophy of Architecture. с. 143—144.
↑ Hong Kal. Aesthetic Constructions of Korean Nationalism: Spectacle, Politics and History.
↑ Kuitert, Wybe, From Gyeongbok Royal Palace to the Chosun Exposition:A Transformation in Space (PDF), архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2018, процитовано 6 грудня 2018

Посилання

Офіційний сайт(англ.)
Стаття на www.lifeinkorea.com [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
Інформація для туристів^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Це незавершена стаття про архітектуру.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[GYEONGBOKGUNG_PALACE-1] Gyeongbokgung (PDF). Процитовано 21 жовтня 2014.

[2] GYEONGBOKGUNG PALACE. GYEONGBOKGUNG PALACE. Процитовано 24 квітня 2018.

[3] How Japan Took Control of Korea. 15 травня 2023.

[4] 경복궁. terms.naver.com (кор.). Процитовано 18 квітня 2021.

[5] Hawley, Samuel (2014). The Imjin War: Japan's Sixteenth-Century Invasion of Korea and Attempt to Conquer China (англ.). Conquistador Press. с. 161—163. ISBN 978-0-9920786-2-1.

[Bok-6] Introduction to Gyeongbokgung. Gyeongbokgung. 2007. Архів оригіналу за 14 червня 2008. Процитовано 27 квітня 2009.

[Gang1-7] Kim (김), Changjun (창준). 일제 강점기의 경복궁 (景福宮) 훼손과 복원사업 (Destruction of Gyeongbokgung during the Japanese Occupation of Korea and Reconstruction Enterprise) (PDF). 문화재관리국 (文化財管理局) (Cultural Heritage Administration of Korea). Архів оригіналу (PDF) за 30 травня 2011. Процитовано 2 травня 2009.

[19151!-8] Alberto Pérez-Gómez; Stephen Parcel (ред.). Chora 7: Intervals in the Philosophy of Architecture. с. 143—144.

[|1915e2-9] Hong Kal. Aesthetic Constructions of Korean Nationalism: Spectacle, Politics and History.

[ref1929expo-10] Kuitert, Wybe, From Gyeongbok Royal Palace to the Chosun Exposition:A Transformation in Space (PDF), архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2018, процитовано 6 грудня 2018

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

Географія та географічні карти	GeoNames · OpenStreetMap
Словники та енциклопедії	Encyclopædia Britannica
Нормативний контроль	BNF: 15110326r · Freebase: /m/02v3t6 · GND: 1108809014 · J9U: 987007288084805171 · KRNLK: KSH1998011385 · LCCN: sh86000207 · NLI: 000592928 · VIAF: 316593380