Кюнга Лекпа Юнне Г'ялцен
| Кюнга Лекпа Юнне Г'ялцен | |
|---|---|
| тиб. ཀུན་དགའ་ལེགས་པའི་འབྱུང་གནས་ | |
| Народився | 1308 |
| Помер | 1341 |
| Діяльність | політик |
| Вчителі | Sangye Rinchen Gyaltsend |
| Відомі учні | Sangye Rinchen Gyaltsend[1] |
| Посада | Imperial Preceptord |
| Конфесія | тибетський буддизм і Сак'я |
| Рід | Khön clan of Sakyad |
| Батько | Санпопал |
| Мати | Ra Lungpa Kün Ga Namkha Gyaltsend |
| Брати, сестри | Кюнга Лотро Г'ялцен, Кюнга Г'ялцен Пелсанпо, Дампа Сонам Г'ялцен, Хацун Намхе Лекпа Г'ялцен, Q24832109? і Джам'ян Донйо Г'ялцен |
| У шлюбі з | Pönmo Gendün Bumd |
| Діти | Лачен Сонам Лодро, Sakya Dü Chö Labrang Pa Drakpa Gyaltsend і Sakya Lobpön Ma Sönam Bumd |
Кюнга Лекпа Юнне Г'ялцен Пел Санпо (тиб. ཀུན་དགའ་ལེགས་པའི་འབྱུང་གནས་རྒྱལ་མཚན་དཔལ་བཟང་པོ; 1308– 1330) — 9-й діші (імператорський наставник) Тибету в 1327—1330 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з аристократичного роду Чжамьянгон з клану Кхен. Син Санпопала, сак'я-трицзін (настоятеля) школи Сак'я і данса-ченпо (старшого теократичного очільника) Тибету, й Мачіг Йон Дагмо. Здобув класичну освіту школи Сак'я з тибетського буддизму. 1323 року при поділі батьківських володінь отримав ладран Лханкан та титул данса (настоятель-правитель).
1327 року після смерті брата Кюнга Лотро Г'ялцена призначається імператором Єсун-Темуром на посадудіші (імператорського наставника), що опікувався справами буддизму в імперії. 1328 року прибув до Ханбалику.
Невдовзі в імперії почалася боротьба за владу: за короткий проміжок змінилося декілька імператорів, що негативно позначилося на статусі діші. Під час такої боротьби імператор Хошіла 1329 року позбавив Кюнга Лекпа Юнне Г'ялцена посади діші, призначивши свого ставленика — Рінчен Драка. Проте смерть Хошіли призвела до повернення на трон Туг-Темура, який поновив Лекпа Юнне на посаді. Але той помер наступного року. Посадідіші отримав його брат Кюнга Г'ялцен Пелсанпо.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Buddhist Digital Archives — Tibetan Buddhist Resource Center.
Джерела[ред. | ред. код]
- Shoju Inaba, 'The lineage of the Sa skya pa: A chapter of the Red Annals', Memoirs of the Research Department of the Toyo Bunko 22 1963
- Luciano Petech, Central Tibet and the Mongols: The Yüan-Sa-skya period of Tibetan history. Rome 1990
- Kurtis Schaeffer et al. (eds), Sources of Tibetan tradition. New York 2013