Лезгинська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кюрінська мова)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лезгинська мова
лезги чІал
Кеферпатан Къавкъаздин чIалар лез.svg
Поширена в Росія Росія, Азербайджан Азербайджан
Регіон Дагестан
Ісмаїллінський район
Габалинський район[d]
Гахський район[d]
Куба[d]
Гусарський район[d]
Огузький район[d]
Хачмазький район[d]
Шекинський район[d]
Агдаський район
Ахсуйський район[d]
Белоканський район[d]
Гейчайський район[d]
Євлахський район
Загатальський район[d]
Зердабський район[d]
Кюрдамирський район[d]
Самухський район[d]
Район Сіазань[d]
Уджарський район[d]
Шабранський район[d]
Шамахинський район
Баку
Євлах
Гянджа
Мінгечаур
Сумгаїт
Шекі
Носії 800 000
Писемність кирилиця
Класифікація

Північно-кавказька сім'я

Нахсько-дагестанські мови
Лезгинські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 немає
ISO 639-2 lez
ISO 639-3 lez

Лезгинська мова (самоназва: лезги чІал) — мова лезгинів.

Лезгинська мова розповсюджена в районах проживання лезгинів — здебільшого в південно-східному Дагестані (Курахський, Ахтинський, Магарамкентський, Сулейман-Стальський, і частково в інших районах) та на півночі Азербайджану (Кубінський, Кусарський, Хачмазський райони). За даними перепису 2002 року в Російській Федерації 398 тис. осіб, а в 1999 році в Азербайджані 178 тис. володіли лезгинською мовою. Лезгинська мова має статус однієї з державних мов Дагестану.

Діалекти: Кюрінський, Гюнейський (основа літературної мови), Курахський, Яркінський, Самурський та Кубінський.

Іменник має категорію відмінку (18) та числа, а дієслово не змінюється в особі та числі, але має складну систему часових форм. Номінативна, ергативна та дативна форми є основними при побудові простого речення.

До 1928 року лезгини використовували арабську писемність, яка була замінена латинською. Від 1938 року для письма на гюнейському діалекті радянською владою була запроваджена кирилиця.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
лезгинською мовою
Кьилин ччин