Кіберзахист

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кіберзахист (англ. Cyber Defence)[1] — сукупність організаційних, правових, інженерно-технічних заходів, а також заходів криптографічного та технічного захисту інформації, спрямованих на запобігання кіберінцидентам, виявлення та захист від кібератак, ліквідацію їх наслідків, відновлення сталості і надійності функціонування комунікаційних, технологічних систем.

Кіберзахист покликаний допомагати у розробці та керувати стратегіями, необхідними для протидії шкідливим атакам або загрозам. Широкий спектр різних видів діяльності залучається до кібербезпеки для захисту визначеного суб'єкта, а також для швидкого реагування на кібератаки. Це може включати зменшення привабливості визначенго суб'єкта для можливих зловмисників, розуміння критичних місць та конфіденційної інформації, запровадження запобіжних заходів для забезпечення протидії кібератакам, можливості виявлення кібератак та реагування. Кіберзахист також передбачає проведення технічного аналізу для визначення шляхів і областей, які можуть атакувати зловмисники. [2]

Впровадження системи кіберзахисту передбачено законом “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України”.[3]

Кібероборона визначена у Статті 5 оновленої Угоди НАТО в якості операційного домену, при цьому для розвитку спроможностей у сфері кібернетичної оборони створено відповідну систему[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. zakon.rada.gov.ua. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 2019-02-22. 
  2. What is Cyber Defense? - Definition from Techopedia. Techopedia.com (en). Процитовано 2019-06-24. 
  3. Про основні засади забезпечення кібербезпеки України. zakon.rada.gov.ua (uk). Процитовано 2019-07-21. 
  4. Слюсар В.І. Політика НАТО у сфері кібернетичної оборони.// Тези доповідей сьомої міжнародної науково-технічної конференції “Проблеми інформатизації”, 13 – 15 листопада 2019 р. - Черкаси – Баку – Бельсько-Бяла – Харків. – 2019. – С. 7. [1]