Кіберполіція (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кіберполіція
Департамент кіберполіції Національної поліції України
Ukrainian National Police logo.svg
 
Загальна інформація:
Тип: національна поліція
Юрисдикція: Україна Україна
Дата заснування: 5 жовтня 2015[1]
Відомство-попередник: Управління боротьби з кіберзлочинністю (20122015)
Структура:
Начальник Департаменту: Демедюк Сергій Васильович
Керівна організація: National Police of Ukraine emblem.svg Національна поліція
Кількість співробітників: 400
Штаб-квартира: 01601, м.Київ, вул. Академіка Богомольця, 10
Веб-сайт:
https://cyberpolice.gov.ua

Кіберполіція (Департамент кіберполіції Національної поліції України) — міжрегіональний територіальний орган Національної поліції України, який входить до структури кримінальної поліції Національної поліції та відповідно до законодавства України забезпечує реалізацію державної політики у сфері боротьби з кіберзлочинністю, організовує та здійснює відповідно до законодавства оперативно-розшукову діяльність[2]. Спеціалізується на попередженні, виявленні, припиненні та розкритті кримінальних правопорушень, механізмів підготовки, вчинення або приховування яких, передбачає використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), телекомунікаційних та комп'ютерних інтернет-мереж і систем.[3]

Історія[ред.ред. код]

5 жовтня 2015 року була створена нова Кіберполіція, як структурний підрозділ Національної поліції. Метою створення Кіберполіції в Україні було реформування та розвиток підрозділів МВС України, що забезпечило підготовку та функціонування висококваліфікованих фахівців в експертних, оперативних та слідчих підрозділах поліції, задіяних у протидії кіберзлочинності, та здатних застосовувати на високому професійному рівні новітні технології в оперативно-службовій діяльності.

10 лютого 2016 року Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що реформа кіберполіції на даний час «пробуксовує». Він повідомив, що Управління кіберполіції знаходиться на завершальній стадії становлення.

З вересня 2016 року, на базі Харківського національного університету внутрішніх справ, працівники Департаменту кіберполіції проходили курси з підвищення кваліфікації. Курсантам довелося пройти не лише складний попередній відбір, але і закінчити 760-годинне навчання та витримати 4 місячний курс підготовки. Додатково в Києві були проведені тренінги за участі британських експертів[4].

19 липня 2017 року, в рамках проекту «Розбудова спроможностей кіберполіції», представники Координації проектів ОБСЄ в Україні передали підрозділам кіберполіції Національної поліції України 194 одиниці спеціалізованої техніки[4].

В рамках проекту «Розбудова спроможностей кіберполіції» у березні 2017 року міжнародні донори вже передали близько 130 позицій інформаційних та комунікаційних технологій Департаменту кіберполіції[4].

Завдання[ред.ред. код]

Основні завдання Кіберполіції[5]:

  1. Реалізація державної політики у сфері протидії кіберзлочинності.
  2. Завчасне інформування населення про появу новітніх кіберзлочинів.
  3. Впровадження програмних засобів для систематизації та аналізу інформації про кіберінциденти, кіберзагрози та кіберзлочини.
  4. Реагування на запити закордонних партнерів, що надходитимуть каналами Національної цілодобової мережі контактних пунктів.
  5. Участь у підвищенні кваліфікації працівників поліції щодо застосування комп'ютерних технологій у протидії злочинності.
  6. Участь у міжнародних операціях та співпраця в режимі реального часу. Забезпечення діяльності мережі контактних пунктів між 90 країнами світу.
  7. Протидія кіберзлочинам: У сфері використання платіжних систем:
  • скімінг (шимінг) — незаконне копіювання вмісту треків магнітної смуги (чипів) банківських карток;
  • кеш-трепінг — викрадення готівки з банкомату шляхом встановлення на шатер банкомату спеціальної утримуючої накладки;
  • кардінг — незаконні фінансові операції з використанням платіжної картки або її реквізитів, що не ініційовані або не підтверджені її держателем;
  • несанкціоноване списання коштів з банківських рахунків за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування.

У сфері електронної комерції та господарської діяльності:

  • фішинг — виманювання у користувачів Інтернету їх логінів та паролів до електронних гаманців, сервісів онлайн аукціонів, переказування або обміну валюти, тощо;
  • онлайн-шахрайство — заволодіння коштами громадян через інтернет-аукціони, інтернет-магазини, сайти та телекомунікаційні засоби зв'язку;

У сфері інтелектуальної власності:

  • піратство — незаконне розповсюдження інтелектуальної власності в Інтернеті;
  • кардшарінг — надання незаконного доступу до перегляду супутникового та кабельного TV;

У сфері інформаційної безпеки:

  • соціальна інженерія — технологія управління людьми в Інтернет просторі;
  • мальвер (англ. malware) — створення та розповсюдження вірусів і шкідливого програмного забезпечення;
  • протиправний контент — контент, який пропагує екстремізм, тероризм, наркоманію, порнографію, культ жорстокості і насильства;
  • рефайлінг — незаконна підміна телефонного трафіку.

Вимоги до кіберполіцейського[ред.ред. код]

Вимоги для кандидатів на посади інспекторів кіберполіції:

  • прагнення до якісних змін;
  • громадянство України;
  • вік від 21 року;
  • відсутність судимості;
  • юридична освіта (бажано);
  • знання чинного законодавства України у сфері правоохоронної діяльності;
  • володіння основами комп'ютерної грамотності на рівні досвідченого користувача;
  • мінімальні навички комп'ютерно-технічних досліджень;
  • володіння українською та англійською мовами;
  • аналітичні здібності;
  • достатній рівень фізичної підготовки.

Вимоги для кандидатів на посади спеціальних агентів інформаційних технологій:

  • прагнення до якісних змін;
  • громадянство України;
  • вік від 21 року;
  • відсутність судимості;
  • юридична освіта (бажано);
  • розуміння принципів мережевої безпеки;
  • навички у сфері обчислювальної техніки та програмування (досвід програмування на мовах високого та низького рівня і реверс-інжинірингу шкідливого програмного забезпечення);
  • схильність до аналізу слідів залишених у ході атак експлоїтів та шкідливого забезпечення;
  • володіння українською та англійською (або німецькою) мовами.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. [Постанова Кабінету Міністрів України від 13.10.2015 № 831 «Про утворення територіального органу Національної поліції» (публікація — Урядовий кур'єр від 21.10.2015 № 195)]
  2. Про підрозділ
  3. ДО КІБЕРПОЛІЦІЇ НАБЕРУТЬ 400 СПІВРОБІТНИКІВ
  4. а б в Кіберполіція отримала 194 одиниць спеціального обладнання для протидії кіберзагрозам (ФОТО, ВІДЕО). Департамент комунікації МВС України. 19.07.2017 10:52. 
  5. СІМ ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ КІБЕРПОЛІЦІЇ

Посилання[ред.ред. код]