Кіблич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кіблич
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Гайсинський район
Рада/громада Кіблицька сільська рада
Код КОАТУУ 0520882603
Основні дані
Засноване 1800
Населення 1144 чол.
Площа 2,97 км²
Густота населення 385,19 осіб/км²
Поштовий індекс 23755
Телефонний код +380 4334
Географічні дані
Географічні координати 48°43′17″ пн. ш. 29°34′11″ сх. д. / 48.72139° пн. ш. 29.56972° сх. д. / 48.72139; 29.56972Координати: 48°43′17″ пн. ш. 29°34′11″ сх. д. / 48.72139° пн. ш. 29.56972° сх. д. / 48.72139; 29.56972
Середня висота
над рівнем моря
246 м
Водойми Кіблич
Місцева влада
Адреса ради Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Кіблич, вул. Миру, 90Д,
Карта
Кіблич. Карта розташування: Україна
Кіблич
Кіблич
Кіблич. Карта розташування: Вінницька область
Кіблич
Кіблич
Мапа

Кі́блич — село в Україні, в Гайсинському районі Вінницької області, центр сільської ради.

Історія[ред. | ред. код]

Кіблич до 1917 року Назва села походить від татарського слова «кубло» або «кублан», що, нібито, означає «сотня». Що саме командир цієї сотні сотник або «кублич» заснував фортецю на трьох пагорбах біля річки. На честь нього і була названа ця фортеця — Кублич. Це було ще тоді, коли в краї панували татари. Згодом українське козацтво звільнило українські землі від чужинців, а фортеця з підземельними ходами, які ще й нині можна знайти в центрі села, залишилася. Неподалік існували три маленьких села. Нині відомо, що одне з них носило назву Гончарівка. Жителі цих сіл, боячись нових нападів татар, перебралися за вали фортеці. Саме так, за народними переказами, з'явилося село.

Із архівних документів. Кіблич вперше згадується в документах кінця XVI ст., як село Кублич Гранівського ключа, власність князів Четвертинських. У 1605 році його придбав Ієронім Синявський. Згодом, як посаг він перейшов до Чарторийських.

1672 року — Кублич, який спустошили союзні Петрові Дорошенку татари, вже названий містечком.

1744 року — король на прохання воєводи руських земель Августа Чарторийського надав Кубличу Магдебурзьке право, герб «Погоня», привілей на 12 річних ярмарків і 2 торги на тиждень, що визначило характер містечка як торговельного осередку Гайсинського повіту.

Персоналії[ред. | ред. код]

В селі народилися: