Кіблич
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (вересень 2018) |
| село Кіблич | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Вінницька область | ||
| Район | Гайсинський район | ||
| Тер. громада | Гайсинська міська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA05040030180099834 
| ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1800 | ||
| Населення | ▼ 1115 (01.01.2015) | ||
| Площа | 2,97 км² | ||
| Поштовий індекс | 23755 | ||
| Телефонний код | +380 4334 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°43′17″ пн. ш. 29°34′11″ сх. д. / 48.72139° пн. ш. 29.56972° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
246 м | ||
| Водойми | р. Кіблич, Рахнянка | ||
| Відстань до районного центру |
18 км | ||
| Найближча залізнична станція | Зятківці | ||
| Відстань до залізничної станції |
11 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 23700, Вінницька область, Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. 1 Травня, 7 | ||
| Карта | |||
  Кіблич | |||
 Кіблич | |||
| Мапа | |||
| |||
Кі́блич — село в Україні, у Гайсинській міській громаді Гайсинського району Вінницької області. Розташоване на обох берегах річок Рахнянка та Кіблич за 18 км на південний схід від міста Гайсин. Населення становить 1 115 осіб (станом на 1 січня 2015 р.).
Село має історичний герб. В червоному щиті зліва виходить рука в срібних обладунках, яка тримає золоту шаблю.[1]
Назва села походить від татарського слова «кубло» або «кублан», що, нібито, означає «сотня». Що саме командир цієї сотні сотник або «кублич» заснував фортецю на трьох пагорбах біля річки. На честь нього і була названа ця фортеця — Кублич. Це було ще тоді, коли в краї панували татари. Згодом українське козацтво звільнило українські землі від чужинців, а фортеця з підземельними ходами, які ще й нині можна знайти в центрі села, залишилася. Неподалік існували три маленьких села. Нині відомо, що одне з них носило назву Гончарівка. Жителі цих сіл, боячись нових нападів татар, перебралися за вали фортеці. Саме так, за народними переказами, з'явилося село.
Кіблич вперше згадується в документах кінця XVI ст., як село Кублич Гранівського ключа, власність князів Четвертинських. У 1605 році його придбав Ієронім Синявський. Згодом, як посаг він перейшов до Чарторийських.
1672 року — Кублич, який спустошили союзні Петрові Дорошенку татари, вже названий містечком.
1744 року — король на прохання воєводи руських земель Августа Чарторийського надав Кубличу Магдебурзьке право, герб «Погоня», привілей на 12 річних ярмарків і 2 торги на тиждень, що визначило характер містечка як торговельного осередку Гайсинського повіту.
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Гайсинської міської територіальної громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гайсинського району (1923—2020), село увійшло до складу новоутвореного Гайсинського району[4].
- Едуард Вадимович Фере — генерал-полковник МВС України
- Касян Андрій Пилипович — гвардії капітан, Герой Радянського Союзу
- Фармагей Юрій Миколайович (1972—2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Швець Антон Юрійович — український паратхеквондист.
- Цвігун Артем Васильович - головний сержант самохідної артилерійської батареї 59 - ї окремої штурмової бригади батареї
- ↑ Герб періоду Речі Посполитої
- ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кі́блич // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.212-213
|
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |