Кіборг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кі́борг (скорочення від «кібернетичний організм») у медицині — біологічний організм, що містить механічні або електронні компоненти; у науковій фантастиці, зокрема, кіберпанку, — фантастична істота, напівлюдина-напівмашина, андроїд. Уперше термін ужили Манфред Клайнз[en] і Натан Клайн[en] 1960 року в статті про переваги саморегульованої механічної системи в космосі.

Історія[ред. | ред. код]

Термін запровадили Манфред Є. Клайнс і Натан С. Клайн в 1960 році, у зв'язку з їхньою концепцією розширення можливостей людини для виживання поза Землею. Ця концепція була результатом роздумів на тему потреби ближчих, інтимніших відносин між людиною і машиною, у міру того як космічні дослідження стають реальністю. Розробник медичного обладнання та пристроїв електронної обробки інформації, Клайнс був провідним вченим лабораторії Динамічного Моделювання в госпіталі Рокленд в Нью-Йорку.

1984 — Популяризація терміна в значенні, аналогічному терміну «андроїд», фільмом «Термінатор».

1987 — фільм про кіборгів «Робот-поліцейський».

1996 — у книзі «Рібофанк» Пола Ді Філіппо проводиться ідея, що альтернативу кіборгам в майбутньому можуть скласти трансгени — генетично модифіковані люди. У Брюса Стерлінга як альтернативні кіборги фігурують омари, а між кіборгами («механіст») і трансгенами («шейпер») йдуть війни. В радянській фантастиці замість кіборгів часто фігурують «Кібери», які ніколи не були людьми. Найчастіше «Кіберами» називаються людиноподібні роботи або синтетичні істоти («біокібери»). У деяких авторів слово «кібер» є синонімом слова «робот».

Cyborg Foundation[ред. | ред. код]

У 2010 р. Cyborg Foundation стала першою міжнародною організацією у світі, присвяченою, щоб допомогти людям стати кіборгами.[1] Фонд створений кіборгом Нілом Гарбіссоном і Муном Рібасом як відповідь на зростаючу кількість листів і повідомлень електронної пошти, отриманих від людей з усього світу, хто хоче стати кіборгом.[2] Основними цілями Фонду є розширення людських відчуттів і здібностей за допомогою створення та застосування кібернетичних розширень до тіла,[3] з метою сприяння використанню кібернетики в культурних заходах і захисту прав кіборгів.[4] У 2010 р. фонд, заснований у Матаро (Барселона), став абсолютним переможцем Cre@tic Awards, організований Tecnocampus Mataró.[5]

Теорія[ред. | ред. код]

Зростання залежності людини від механізмів, а також заміна органів механічними пристосуваннями (протезами, імплантатами) створює умови для поступового перетворення людини в кіборга. Техніка по суті є проекцією людини: одяг — проекція шкіри, молоток — проекція кулака, каструля — органопроекція шлунку. У техніці людина проектує себе, тому спільна еволюція людини і техніки в кіборга процес об'єктивний.

У феміністських концепціях Донни Харавай кіборг став початковою метафорою дослідження шляхів позбавлення від природних / культурних протистоянь. Вона демонструє, як бажання розділити протилежні аспекти існування стає все більш недосяжним, і намагається використати змішання понять для розробки нових способів політичної дії. Ця концепція відома як «Теорія Кіборга».

Джеймс Літта придумав термін «кіборгізація» для опису процесу перетворення в кіборга.

Фантастичний роман Мартіна Кайдіна «Кіборг» (1972) описує історію людини, пошкоджені органи якого замінюються механічними приладами. Роман був адаптований у телевізійний серіал «шестимільйонної людини» у 1973.

Оповідання Айзека Азімова «Двохсотлітня людина» досліджує концепції кібернетики. Центральний персонаж — робот, який модифікує себе за допомогою біологічних компонентів. Його дослідження ведуть до прориву в медицині у області штучних органів і протезів. До кінця історії не залишається значних відмінностей між тілом робота і людини (крім основного компонента — мозку).

Практика[ред. | ред. код]

Повсюдно застосовуються кохлеарні імплантати, що дозволяють відновити слух пацієнтам з вираженою або тяжкою втратою слуху сенсоневральної етіології.

Проводяться експерименти із застосуванням стовбурових слухових імплантатів, що дозволяють відновити слух деяким пацієнтам з глухотою невральної етіології.

Фахівці з Інституту реабілітації інвалідів в Чикаго (США) успішно імплантували біонічну руку жінці на ім'я Клодія Мітчел, яка втратила свою руку в дорожній аварії. До цього подібні маніпулятори були успішно імплантовані п'яти чоловікам.

Сьогодні система C-LEG використовується для заміни ампутованих людських ніг. Значний ефект надає використання сенсорів в штучних ногах. Це один з перших кроків до кіборгізації.

У 2008 році німецькі вчені-офтальмологи вперше імплантували людині очний електронний протез, який повністю поміщається всередині ока, домігшись часткового відновлення зору. Раніше всі експериментальні імплантати, частково відновлювальні зорову функцію людини, мали масивні зовнішні елементи.

У 2009 році агенція передових оборонних дослідницьких проектів США продемонструвала радіокерованих жуків, в нервові вузли яких були імплантовані електроди. Середня тривалість керованого польоту становила 45 секунд, але один з примірників керувався близько 30 хвилин.

За версією телеканалу Discovery п'ятий рядок списку Великих відкриттів 21 ст. заслужили кіборги. Або, точніше, технології, що дозволяють людині керувати протезами за допомогою сигналів мозку. Майже дев'ять років у цій царині робилися вдалі і не дуже спроби перетворити нерухомий протез на повну імітацію здорової людської руки або ноги. У 2009 р. італієць П'єрпаоло Петрузіелло навчився контролювати свою біомеханічну «руку» за допомогою електродів, які посилали сигнал мозку. Він став першою людиною, що змусив протез рухати силою думки.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]