Ківшовата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ківшовата
Kovshov1 gerb.gif Kovshov prapor.gif
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Таращанський
Рада/громада Ківшоватська сільська рада
Код КОАТУУ 3224481901
Основні дані
Засноване 1571
Населення 2400
Площа 6,376 км²
Густота населення 376,41 осіб/км²
Поштовий індекс 09543
Телефонний код +380 4566
Географічні дані
Географічні координати 49°29′03″ пн. ш. 30°37′22″ сх. д. / 49.48417° пн. ш. 30.62278° сх. д. / 49.48417; 30.62278Координати: 49°29′03″ пн. ш. 30°37′22″ сх. д. / 49.48417° пн. ш. 30.62278° сх. д. / 49.48417; 30.62278
Середня висота
над рівнем моря
235 м
Водойми річки: Киндюха, Штинь
Місцева влада
Адреса ради с. Ківшовата
Карта
Ківшовата. Карта розташування: Україна
Ківшовата
Ківшовата
Ківшовата. Карта розташування: Київська область
Ківшовата
Ківшовата
Мапа

Ківшовата у Вікісховищі?

Ківшовата — село в Україні, в Таращанському районі Київської області. Населення становить 2400 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

У селі беруть початок річки Киндюха і Штинь.

Ківшовата[ред. | ред. код]

Церква Різдва Богородиці (мур.), село Ківшовата
Церква Різдва Богородиці (мур.), село Ківшовата

Сучасна Ківшовата іменується селом. Однак, з історичної точки зору це не зовсім справедливо — Ківшовата століття мала статус містечка і ніколи не була Ківшоватою. У десятках історичних документах 18 ст., 19 та на початку 20 ст. вона називається Кошеватою або ж Кошеватим — тобто, назва містечка, ймовірно, пішла від слова «кош» (кіш). Л. Похилевич писав про Ківшовату: «Основание этого местечка должно отнести ко времени татарского владения, когда было в обыкновении давать татарские названия местностям. Слово „кош“ — татарское, означает стан); но могила, стоящая за местечком на поле, а также замковище относятся еще к более отдаленной древности, потому что во времена нашествий татарских с могилы этой подавали жителям сигналы — в которую сторону спасаться. Между жителями также сохраняется предание, что местечко это основано козаками сечевыми, разбитыми в какой-то битве с польскими войсками, а потому скрывавшимися в лесах, окружающих и ныне Кошевату. Недалеко, в 10 верстах, в воспоминание о Запорожской Сечи часть из них основала на реке Роси Росевую сечь.» Очевидно, що обидві версії розповідей про заснування Ківшоватої є вірними — вони просто доповнюють одна одну. Довгий час про ті героїчні часи нашої історії нашим предкам нагадували руїни кошеватського замку, час будівництва якого відносять до середини 16 століття. Місцевому дослідникові Л. Лащенку вдалося розшукати документальні відомості про те, що кошеватський замок мав подвійну структуру — це робилося тому, що "подвійний « замок ворогам взяти важче, ніж звичайний. Цей замок був одним з важливих осередків колонізації нашого краю після татарського погрому. Недарма подвійну замкову споруду зображено на історичному гербі містечка Кошеватої. Зруйновано замок було під час повстання під проводом Семена Палія в 1702—1703 роках. Саме в цьому замку було вбито і тогочасного володаря Кошеватої Йосипа Йосоповича Млодецького. Проте, навіть після цього повстання Млодецькі не перестали бути власниками багатого ленного маєтку. До речі, обширність і багатсво їхніх маєтностей, мали наслідком те, що в деяких документах панове Млодецькі стали титулюватися графами. Цей титул був підтверджений римським папою наприкінці 19 століття.»

Містечко Ківшовата. Початок ХХ століття.
Містечко Ківшовата. Початок ХХ століття.

Люди[ред. | ред. код]

В селі народився Кривоніс Віктор Мефодійович — український історик.

Семенович Богдан Володимирович 1986 р.н. Майстер спорту з легкої атлетики, багаторазовий чемпіон України, переможець багатьох міжнародних змагань

1798 рік. Сповідальний розпис парафіян церкви Різдва Богородиці містечка Ківшовата

1863 рік. Сповідальні вдомості церков Преображенської та Різдва Богородиці містечка Ківшовата Таращанського повіту

Перепис євреїв Таращанського повіту 1804 року

Перепис євреїв Таращанського повіту 1808 року

Перепис євреїв Таращанського повіту 1835 року

Перепис євреїв Таращанського повіту 1882 року

Мережні ресурси[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Пшонківський О. В. Історичний нарис. — Біла Церква, 2008.