Кінцева фаланга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кігтева фаланга)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кінцева́ фала́нга[1], дистальна фаланга (лат. phalanx ungualis, phalanx distalis) — остання, найбільш дистальна (віддалена) фаланга пальця стопи або кисті, до якої кріпиться кіготь, копито, ніготь або інше продовження фаланги з кератину. Часто формує ядро кігтя. Слони та інші копитні мають кігтеві фаланги, як і вимерлі завроподи та цератопси.

Зазвичай кінцевою є друга чи третя фаланга пальця.

У людини[ред. | ред. код]

Кінцева фаланга людини відрізняється від такої інших ссавців і навіть найближчих родичів: горили й шимпанзе[2] Кістка кінцевої фаланги людини має на долонній поверхні характерні вирости — горбистість кінцевої фаланги (англ. distal phalangeal tuberosity), до яких прикріплюється м'якоть подушечки пальця[3].

У рептилій[ред. | ред. код]

Фаланги пальців задньої кінцівки дейноніха

Дромеозавриди, зокрема дейноніх, мали велетенський зігнутий кіготь на кінцевій фаланзі третього пальця задньої кінцівки. Припускають, що його функцією може бути розривання здобичі або переміщення по деревах[4].

Патології[ред. | ред. код]

Закостеніння хряща кінцевої фаланги є поширеним захворюванням у низки порід коней[5].

У людини іноді відбувається зрощення кінцевих фаланг — кінцева синдактилія. Потовщення цих фаланг часто спостерігають при системній склеродермії.

При хронічних хворобах серця, легенів і печінки спостерігають симптом барабанних паличок — колбоподібне потовщення кінцевих фаланг кистей і стоп з характерною деформацією нігтьових пластинок у вигляді годинникових стекол.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Головацький А. С., Черкасов В. Г. та ін. (1 січня 2015). Анатомія людини. Т. 2. Вид. 3-тє.: Підручник для ВМНЗ IV р.а. Нова Книга. с. 412–. ISBN 978-966-382-544-1. {{cite book}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  2. Shrewsbury, Marvin M.; Johnson, Richard K. (1983). Form, function, and evolution of the distal phalanx. The Journal of Hand Surgery. 8 (4): 475—479. doi:10.1016/S0363-5023(83)80211-1. ISSN 0363-5023.(англ.)
  3. Shrewsbury, M.M.; Marzke, M.W.; Linscheid, R.L.; Reece, S.P. (2003). Comparative morphology of the pollical distal phalanx. American Journal of Physical Anthropology. 121 (1): 30—47. doi:10.1002/ajpa.10192. ISSN 0002-9483. (англ.)
  4. Manning, Phillip L; Payne, David; Pennicott, John; Barrett, Paul M; Ennos, Roland A (2006). Dinosaur killer claws or climbing crampons?. Biology Letters. 2 (1): 110—112. doi:10.1098/rsbl.2005.0395. ISSN 1744-9561.(англ.)
  5. Selberg, Kurt; Werpy, Natasha (2011). FRACTURES OF THE DISTAL PHALANX AND ASSOCIATED SOFT TISSUE AND OSSEOUS ABNORMALITIES IN 22 HORSES WITH OSSIFIED SCLEROTIC UNGUAL CARTILAGES DIAGNOSED WITH MAGNETIC RESONANCE IMAGING. Veterinary Radiology & Ultrasound. 52 (4): 394—401. doi:10.1111/j.1740-8261.2011.01813.x. ISSN 1058-8183.(англ.)

Джерела[ред. | ред. код]